Росіяни гарячково перебудовують захист проти українських “мідлстрайків”

Системні удари Сил оборони України по військових об’єктах, логістиці та техніці в тилу змушують російських окупантів перебудовувати захист на тимчасово захоплених територіях. РФ збільшує кількість мобільних вогневих груп, розгортає додаткові “ялинки”, намагається залучати складніші комплекси, посилює супровід військових колон і ховає техніку поблизу ймовірних місць дислокації підрозділів ППО.
Йдеться про адаптацію до українського “мідлстрайку” – ударів на середню глибину по цілях, розташованих далі від лінії безпосереднього бойового зіткнення, але критично важливих для функціонування російського фронту. Серед них – склади боєприпасів, пункти управління, ремонтні бази, місця зосередження особового складу, транспортні вузли та колони на маршрутах постачання.
“Коли ми почали бити по складах із боєприпасами за 50-70 км від лінії фронту, у них одразу виникли проблеми з підвозом. Вони вимушено розтягують логістику, а це робить їхні колони вразливішими. Ми бачимо, як вони панічно переносять склади в ліси та хутори, але й там їх дістаємо”, – каже один з операторів дронів.
Однією з найбільш помітних змін стало збільшення кількості мобільних вогневих груп, або МОГів. Такі підрозділи окупанти можуть швидко перекидати між військовими об’єктами та маршрутами. Залежно від оснащення їх використовують для спостереження за повітряною обстановкою і спроб перехоплення безпілотників та інших низьколітаючих цілей.

Російська мобільна вогнева група. Ілюстративне фото з відкритих джерел
“МОГи – це їхня реакція на наші “Мавіки” та “Баби Яги”. Вони намагаються прикрити кожну важливу дорогу, але ми фіксуємо ці групи заздалегідь і часто обходимо їх або б’ємо по місцях базування”, – пояснює інший військовий.
Паралельно росіяни розгортають більше так званих “ялинок” – так званих “ручних” дронів, які запускаються по повітряних цілях за допомогою пошуку джерела тепла. У цьому ж контексті згадується російський лазерний комплекс “Пересвєт”, який начебто глушить супутниковий зв’язок Starlink.

Російський лазерний комплекс “Пересвєт”. Ілюстративне фото з відкритих джерел
“Пересвєти” – це поганий для нас елемент, вони ефективна зброя. Наші підрозділи РЕР уже навчилися їх розпізнавати, хоча обходити все ще важко. Але факт, що вони витрачають енергію та ресурси на такі засоби, говорить про їхню втому та нестачу інших рішень”, – каже оператор оператор дрону.
Змінюється й організація військових переміщень. Російські колони дедалі частіше рухаються із супроводом, до якого можуть входити засоби протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Окупанти намагаються стежити за повітряною обстановкою і реагувати на загрози безпосередньо під час руху. Це сповільнює колони та ускладнює дотримання графіків постачання.
“Раніше їхні колони йшли майже без охорони – зараз ми бачимо супровід із зенітками та засобами РЕБ. Це сповільнює їхній рух, вони бояться зупинятися, через це ламається графік постачання. Ми це використовуємо – б’ємо по головах колон, щоб блокувати траси”, – розповідає інший український військовий.
У результаті російським військам доводиться прикривати значно більшу територію, розосереджувати техніку, частіше змінювати позиції та витрачати додаткові сили на охорону об’єктів, які раніше могли працювати без посиленого захисту. Кожна нова МОГ або позиція ППО потребує людей, техніки, пального, боєприпасів і постійного чергування.
На цьому тлі в мережі з’являються і більш дивні епізоди. Поруч із ймовірними місцями дислокації мобільних вогневих груп помічають замасковану російську техніку, призначення якої неможливо впевнено встановити за відкритими кадрами.
Один із таких випадків зафіксували в районі Каланчака на окупованому півдні Херсонської області. На короткому відео, опублікованому в мережі, видно людей у військовій формі та вантажну машину зі спеціальним обладнанням, частково приховану під деревами й маскуванням. Якість фото не дає змоги точно ідентифікувати машину або встановити її належність до конкретного російського підрозділу. Однак сам принцип розміщення є показовим: окупанти розосереджують техніку та ховають її від спостереження з повітря.

“Підсумовуючи: ми робимо правильно. Кожен наш “приліт” у глибину – це зірваний російський наступ або знищений резерв. Вони будуть перебудовуватися, але ми теж не стоятимемо на місці. Головне – не давати їм спокою ні на фронті, ні в тилу”, – підсумовує один з українських військових.
Збільшення кількості МОГів, додаткові “ялинки”, спроби залучення складніших комплексів, супровід колон і посилене маскування свідчать про системну проблему для російського тилу. Український “мідлстрайк” змушує окупантів розтягувати захист, змінювати логістику та витрачати ресурси, які в іншому випадку могли б бути використані безпосередньо на фронті.
Росіяни продовжуватимуть адаптуватися до українських ударів, однак Сили оборони також удосконалюють розвідку, засоби ураження і тактику їх застосування. Безпечного тилу для окупаційної армії стає дедалі менше, а кожне нове переміщення складів, техніки та підрозділів лише створює для української розвідки нові цілі.