Ім’я Поліни Райко, самобутньої художниці-наївістки з Олешок, стало символом не лише культурної самобутності Херсонщини, а й болючого знищення, завданого окупантами. Після підриву Каховської ГЕС її розписаний будинок опинився під водою, і світ дізнався про втрату унікальної спадщини. Водночас ця трагедія стала поштовхом до нового зацікавлення творчістю мисткині.

Незважаючи на руйнацію, спадщина Поліни Райко не зникла. Наприкінці 2024 року накладом 1 тис примірників вийшла книга “Поліна Райко: невидиме”, в якій представлено нове дослідження її творчості, архівні матеріали та сучасні доповнення – зокрема, елементи доповненої реальності, що дозволяють “оживити” героїв Райко на екранах смартфонів.

За словами авторки проєкту та керівниці Центру культурного розвитку “Тотем” Олени Афанасьєвої, розповсюдження книги не є комерційною справою – мета полягає в тому, щоб передавати її “з рук у руки”. Кожна книга має знайти свого читача – не випадкового, а свідомого. Вже понад 300 примірників передано в бібліотеки, хаби та культурні центри по всій Україні.

“Я мрію, щоб кожна українська родина мала цю книгу на полиці. Вона не тільки про мистецтво, а про нашу силу, пам’ять і зв’язок. Ім’я Поліни Райко має звучати поруч з іменем Марії Примаченко”, – говорить Олена Афанасьєва.

Новий наклад отримали херсонські переселенці, активісти в Ірпені, культурні діячі в Києві, Одесі, Львові та Миколаєві. Історія Поліни Райко об’єднує розкиданих по країні херсонців – через спільну пам’ять, біль втрати та бажання зберегти щось важливе. Її творчість оживає в нових проєктах: від презентацій у музеях до ляльок, створених у її стилі, як це зробила в Овідіополі пані Олена Сайдель.

Книга вже дісталася Канади, США, Данії, Нідерландів і Швейцарії. Її передають до бібліотек, зокрема Інституту Св. Володимира в Торонто. Дехто з діаспори замовляє її, щоби повернутися до свого українського коріння, а інші – щоби розказати про мистецтво Поліни Райко іноземцям, які ніколи не чули про українське наївне мистецтво.

Особливий інтерес проявив і Університет митної справи та фінансів у Дніпрі. Їх зацікавила книга як навчальний ресурс для кафедри експертизи культурних цінностей. За словами ректора Дмитра Бочарова, студентам важливо навчитися відрізняти наївне мистецтво від аматорських робіт і розуміти його культурну цінність.

Унікальність проєкту в тому, що книга “Поліна Райко: невидиме” надихає як професіоналів, так і ентузіастів. У той самий день видання замовляли і Національний художній музей, і публічна бібліотека села Сенча на Полтавщині. І там, і там – однаково щире бажання зберегти частинку культури, яка досі жива, навіть попри війну.