В Україні наразі немає єдиного маршруту допомоги цивільним, яких звільнили з російської неволі, через що після повернення вони можуть самостійно вирішувати низку медичних, соціальних і фінансових питань.

Про це йдеться у дослідженні “Цивільні після російського полону: державна політика України, міжнародний досвід, дороговкази”, підготовленому Фундацією Civis Fortis.

Дослідники протягом року вивчали законодавство України, міжнародну практику та судові рішення, проводили соціологічне дослідження й аналізували досвід супроводу понад 60 звільнених цивільних.

Правозахисники зазначають, що після повернення з полону людина може одночасно потребувати лікування, психологічної підтримки, відновлення документів, житла та фінансової допомоги. Однак наразі немає єдиного органу, який би координував усі ці процеси.

Проблеми можуть виникати й у тих, хто повернувся з окупованих територій самостійно. Якщо людина не має документів, що підтверджують її незаконне утримання, їй доводиться самостійно збирати докази для отримання відповідного статусу та передбачених законом гарантій.

У Civis Fortis пропонують запровадити принцип “єдиного вікна” та закріплювати за кожним звільненим цивільним соціального працівника. Такий кейс-менеджер має визначати потреби людини, координувати отримання допомоги та супроводжувати її на всіх етапах.

Окремо правозахисники пропонують спростити підтвердження факту перебування в російській неволі та дозволити використовувати альтернативні докази й свідчення.

Станом на червень 2026 року українська сторона верифікувала 1878 незаконно ув’язнених цивільних. Із них 892 випадки перебування в неволі офіційно підтвердив Міжнародний комітет Червоного Хреста.