Голова Херсонської обласної державної адміністрації Олександр Прокудін неодноразово закликав мешканців Херсона та інших населених пунктів області, які перебувають у зоні бойових дій і регулярно потерпають від російських обстрілів, виїжджати до більш безпечних районів. Поліцейські та волонтери допомагають людям евакуюватися, зокрема організовують безкоштовний виїзд. Водночас після евакуації перед багатьма переселенцями постає інша проблема – де жити.

У соціальних мережах поширюється відео з одного з місць соціального проживання для внутрішньо переміщених осіб. На кадрах видно занедбані приміщення: протікає стеля, у кімнатах та коридорах багато сміття, а санітарні умови є незадовільними. Окремі приміщення, зокрема кухня та дитяча кімната, також перебувають у поганому стані. Вбиральня розташована на вулиці.

Автори допису стверджують, що це нібито не єдиний подібний випадок. За словами людей, переселенці іноді власними силами прибирають і облаштовують надане житло, однак після цього можуть отримати вимогу його звільнити.

Самостійний пошук орендованої квартири також залишається складним варіантом. У Миколаєві середня вартість оренди житла, за інформацією з актуальних пропозицій, може становити близько 20-25 тис грн на місяць. Для людей, які вимушено залишили свої домівки через війну, така сума може бути непосильною.

Крім того, як розповіла у соцмережах мешканка Херсона, орендодавці не завжди погоджуються здавати житло внутрішньо переміщеним особам, якщо у родині є діти, домашні тварини, літні родичі або військовослужбовці.

Таким чином, мешканці прифронтових районів опиняються перед складним вибором: залишатися у небезпечних населених пунктах або виїжджати, не маючи впевненості, що після евакуації вдасться знайти доступне та придатне для проживання житло.

Водночас KHVL.INFO наголошує: йдеться не про заклик залишатися у небезпечних районах. Життя та безпека людей мають бути найвищим пріоритетом, а виїзд із територій, які регулярно обстрілюються, може врятувати життя.

Однак людям, які планують евакуацію, важливо заздалегідь розуміти, з якими побутовими та житловими труднощами вони можуть зіткнутися після переїзду. Це дозволить краще підготуватися, уточнити умови проживання, домовитися про допомогу та мати хоча б мінімальний план на перші тижні після виїзду.

Водночас місцевій та обласній владі варто ще раз звернути увагу на проблему розміщення внутрішньо переміщених осіб. Евакуація не має закінчуватися лише виїздом із небезпечного населеного пункту – людям потрібні зрозумілі умови, придатне житло та реальна підтримка після переїзду.