В Одесі суд залишив під вартою жінку, яку обвинувачують в адмініструванні телеграм-каналу з публікаціями про уникнення мобілізації та поширенням проросійських наративів. Суд визнав, що її діяльність могла реально впливати на роботу територіальних центрів комплектування та підривати обороноздатність держави.

Відповідну ухвалу виніс суддя Березівського районного суду Одеської області.

За матеріалами слідства, з січня 2024 року обвинувачена адмініструвала відкритий Telegram-канал, орієнтований на чоловіків призовного віку з Миколаївської області. Платформу використовували для збору та поширення інформації про місця й час проведення мобілізаційних заходів, а також для координації дій з метою уникнення вручення повісток. Слідчі вважають, що жінка не обмежувалася модерацією, а фактично керувала роботою каналу, формувала контент і залучала нових підписників.

У матеріалах справи наведені публікації з прямими закликами уникати контактів із представниками ТЦК та СП. У дописах стверджувалося, що вручення повісток нібито супроводжується примусом і погрозами, а такі дії подавалися як “звична практика”. Чоловіків закликали не відвідувати торговельні центри, не пересуватися пішки наодинці, обмежити користування власним транспортом, користуватися таксі або велосипедами, а також заздалегідь мати контакти адвокатів.

Окремо слідство звернуло увагу на дописи з різкою критикою мобілізації та діяльності ТЦК. У них мобілізацію називали “беззаконням”, а діяльність центрів комплектування – “епохою беспредела”. Авторка стверджувала, що повістки “вже не документи”, а представники ТЦК нібито діють шляхом “залякувань, викрадень і насильства”. За оцінкою обвинувачення, такі формулювання дискредитували Збройні сили України та формували страх і недовіру до державних інституцій.

Також у Telegram-каналі поширювалися матеріали з антиукраїнськими та проросійськими наративами. У публікаціях заперечували легітимність дій української влади, відповідальність за війну покладали на керівництво держави та Захід, а саму війну подавали як наслідок “перевороту 2014 року” та “зовнішнього управління Україною”. Окремі дописи мали ознаки виправдовування збройної агресії росії.

За версією слідства, обвинувачена могла співпрацювати з представником держави-агресора, який надавав їй завдання з наповнення каналу пропагандистськими матеріалами. Не виключається, що за це вона отримувала винагороду.

Під час судового засідання жінка провину не визнала. Вона заявила, що не має проросійських поглядів, а публікації вважала “оціночними судженнями”. Захист наполягав на зміні запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на стан здоров’я родичів та умови утримання в СІЗО.

Втім суд дійшов висновку, що діяльність обвинуваченої мала системний характер і могла сприяти ухиленню від мобілізації. Клопотання прокурора задовольнили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишили без змін.