Українські діти, які навчаються у польських школах, нерідко стикаються з булінгом, соціальною ізоляцією та дискримінацією через своє походження. Водночас експерти наголошують, що проблема цькування у Польщі є ширшою і стосується не лише українців, а й польських школярів.

Про це йдеться у дослідженні Університету SWPS, Фонду UNIQA та команди RESQL.

Згідно з результатами дослідження, близько 62% учнів польських шкіл хоча б раз ставали жертвами булінгу. Опитування проводилося серед 18 950 школярів у 96 навчальних закладах. Найпоширенішими проявами цькування стали образливі жарти, поширення неправдивої інформації, плітки та виключення дітей із колективу.

Психологиня Ірина Овчар зазначає, що для українських дітей найболючішою формою булінгу часто є саме соціальна ізоляція. Новоприбулі учні нерідко потрапляють у вже сформовані колективи, не володіють польською мовою на достатньому рівні, не знають місцевих традицій та особливостей спілкування, через що почуваються чужими.

Булінг виростає зі страху перед тим, що здається незрозумілим чи відмінним. Польща десятиліттями була моноетнічною країною, а після початку повномасштабної війни сюди приїхали сотні тисяч українців. Це стало серйозним викликом як для суспільства загалом, так і для шкільних колективів, – пояснює фахівець

У матеріалі також наводяться історії українських підлітків, які розповідають, що ставали об’єктами насмішок через акцент, недостатнє знання польської мови або просто через українське походження. Деякі діти чули на свою адресу образливі висловлювання на кшталт “їдьте додому” чи стикалися з політичними стереотипами, які транслювали їхні однолітки.

Фахівці наголошують, що особливу роль у подоланні булінгу відіграють учителі. Саме своєчасне реагування педагогів, спілкування з батьками та робота з усім класом можуть не допустити ескалації конфлікту. Натомість байдужість або ігнорування проблеми часто призводять до того, що словесні образи переростають у систематичне психологічне чи навіть фізичне цькування.

Психологи також радять батькам українських школярів активно брати участь у шкільному житті дітей, підтримувати постійний контакт із вчителями та не замовчувати випадки булінгу. За їхніми словами, своєчасне звернення до адміністрації школи допомагає швидше вирішити проблему та захистити дитину.

Водночас експерти підкреслюють, що булінг не має національності. Його причиною можуть стати зовнішність, мова, соціальний статус чи будь-яка інша відмінність. Саме тому боротися необхідно не лише з окремими випадками дискримінації українських дітей, а й із самим явищем цькування у школах, створюючи безпечне середовище для всіх учнів.