Російські удари по українській портовій інфраструктурі та цивільному судноплавству суттєво скоротили роботу портів Великої Одеси. Через постійні атаки та зростання ризиків судновласники дедалі частіше відмовляються заходити в українські порти, що негативно позначається на морському експорті та економіці країни.

Про це повідомляє The Telegraph.

Президент Української портової асоціації Дмитро Барінов розповів, що з 20 липня до 20 серпня через Одеський порт у середньому проходило лише одне судно на добу. До погіршення безпекової ситуації їх було близько семи-восьми на день.

Перевізники, які продовжують користуватися українським морським маршрутом, обирають менші судна та скорочують кількість членів екіпажів, щоб знизити можливі втрати у разі атаки.

Ситуація вже позначилася на зерновому експорті. За інформацією The Telegraph, у першій половині серпня обсяги експорту українського зерна були приблизно на 75% меншими, ніж за аналогічний період 2025 року.

Експерти, яких цитує видання, оцінюють, що до кінця 2026 року перебої в роботі морського коридору можуть спричинити втрати, еквівалентні 1,5% ВВП України.

Однією з ключових причин скорочення морських перевезень називають регулярні російські атаки. За даними The Telegraph, від початку повномасштабного вторгнення в Чорному морі атак зазнали понад 200 цивільних суден. Останніми місяцями удари по району портів Великої Одеси почастішали.

У портовій галузі наголошують, що подальше зниження активності морського коридору матиме наслідки не лише для України. Скорочення постачання української аграрної продукції може вплинути на продовольчу безпеку та ціни на світових ринках.

Військово-морські сили України продовжують забезпечувати роботу морського коридору. Представники галузі закликають міжнародних партнерів посилити захист цивільного судноплавства та критичної портової інфраструктури в Чорному морі.

Раніше в Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати попереджали, що повна зупинка морського коридору може коштувати Україні близько 10% ВВП, 17 млрд доларів експортної виручки та 8,5 млрд доларів податкових надходжень. Крім того, понад 30 млн т аграрної продукції можуть залишитися поза світовим ринком.