Повномасштабна війна Росії проти України завдала значних втрат не лише людям і містам, а й природно-заповідному фонду. Нове дослідження вперше надало точні просторові дані про масштаби та характер ушкоджень заповідних територій, зокрема на Херсонщині.

Про це повідомляє Українська природоохоронна група.

Дослідники вперше розмежували прямі фізичні руйнування, спричинені бойовими діями, пожежами, фортифікаціями та затопленням після підриву Каховської ГЕС, і непрямі наслідки війни, пов’язані з окупацією, мінуванням та втратою контролю над територіями. Для цього використали ГІС-моделювання, відкриті геодані, супутникові знімки пожеж, карти бойових дій і динаміку лінії фронту, створивши єдину просторову модель так званої «зони випаленої землі».

Згідно з результатами, до цієї зони потрапили 1314 об’єктів природно-заповідного фонду, 885 територій зазнали воєнних пожеж, 98 об’єктів порушені будівництвом фортифікацій. Ще 528 заповідних територій залишаються в окупації, а 828 вже деокуповані, але небезпечні для роботи через мінну загрозу. Такий підхід дозволив уперше оцінювати втрати не загалом по регіонах, а для кожного конкретного об’єкта.

Окрему увагу в дослідженні приділено Херсонській області, де значна частина природно-заповідного фонду досі перебуває під окупацією або в зоні активних бойових дій. Отримані дані стануть основою для планування природоохоронного відновлення, розмінування, міжнародних судових позовів щодо екологічних збитків та формування державної політики з відбудови екосистем.