Фахівці дослідили 100 артезіанських свердловин, які забезпечують водою 10 прифронтових громад на півдні України. Із них 98 розташовані в Херсонській області, ще дві – у Миколаївській.

Про завершення чергового етапу польових досліджень повідомили у громадській організації “Південна стратегія розвитку”.

Дослідження проводили, щоб оцінити стан підземних вод та визначити можливості їх подальшого використання для водопостачання громад.

На 86 свердловинах фахівці виконали комплексні гідрогеологічні дослідження, а ще на 14 провели дослідні відкачки. На двох об’єктах здійснили повний комплекс робіт.

Під час досліджень вимірювали рівень води у стані спокою та під час відкачування. Також перевіряли основні показники якості води – кислотність, температуру, загальну жорсткість та електропровідність, яка дає змогу оцінити рівень її мінералізації.

За словами інженерки-гідрологині “Південної стратегії розвитку” Тетяни Редько, після руйнування Каховської ГЕС підземні води стали одним із ключових джерел питного водопостачання для громад півдня України.

Вона зазначила, що втрата Каховського водосховища змінила режим живлення водоносних горизонтів та перерозподіл потоків підземних вод. Водночас навантаження на артезіанські свердловини суттєво зросло, тому вони потребують постійного моніторингу.

Зібрані під час досліджень дані планують використати для створення системи постійного спостереження за підземними водами. Зокрема, мають встановити 50 датчиків, які в режимі реального часу відстежуватимуть зміни рівня води.

Це дозволить громадам своєчасно виявляти зміни у водоносних горизонтах, планувати використання запасів та реагувати на можливі ризики для водопостачання.

Отримані результати також планують долучити до міжнародної бази даних та світової мапи свердловин.

Дослідження проводять у межах проєкту “Гідність та стійкість прифронтових громад”, який реалізує «Південна стратегія розвитку» спільно з UNICEF Ukraine.

Водночас Миколаївська область залишається однією з найменш забезпечених в Україні розвіданими запасами підземних вод питної якості. Прогнозні запаси основних водоносних горизонтів області визначали ще у 1971 році, а уточнювали у 1983-му.

За цей час техногенне навантаження на геологічне середовище суттєво змінилося, що вплинуло на площі поширення підземних вод із низькою мінералізацією.

Наразі в області також пропонують реалізувати пілотний проєкт для поглибленого вивчення підземних вод та створення карти їхнього поширення.