Після призначення Сергія Лисака начальником Одеської міської військової адміністрації 15 жовтня 2025 року місто опинилося в умовах суттєвих змін бюджетної та управлінської політики. Згідно з указом Президента, повноваження з формування і затвердження місцевого бюджету перейшли до МВА, і хоча Лисак декларував співпрацю з депутатським корпусом, остаточне рішення щодо бюджету лишилося за ним.

Посадовець приступив до влади наприкінці бюджетного періоду, коли багато витрат були вже законтрактовані, тому різкі зміни супроводжувалися ризиком втрат. Тим не менш, під керівництвом МВА вдалося переглянути фінансові пріоритети: місто отримало понад 100 млн грн додаткової дотації з державного бюджету та близько 83 млн грн соціальних субвенцій (переважно на підтримку ветеранів). Водночас було відмовлено від нових кредитних запозичень: із раніше запланованих позик 80,2 млн грн уже виплатили, а кредитну лінію на 543,2 млн грн узагалі анульовано. Внаслідок перегляду бюджету-2025 з’явилося близько півмільярда гривень перерозподілу між програмами – не заради збільшення бюджету, а щоб “жити за доходами”. Найбільше зростання фінансування отримали програми підтримки оборони та ЗСУ (+244,8 млн грн), охорони здоров’я (+10 млн), соціальної політики (+83 млн субвенцій) і благоустрою (+48,5 млн), а також резервний фонд міста (+38,5 млн). Водночас значно скорочено видатки на утримання виконкому і мерії (−80,7 млн грн), цифровізацію, освіту (департамент освіти втратив 64,6 млн грн) та соціальний захист (департамент праці – 32,5 млн). Зокрема, програми відновлення житлового фонду та комунального господарства недофінансували (загалом – понад 150 млн грн). Таким чином, фінансова політика Лисака поєднала позитивні кроки (нові державні вливання і зростання пільгового фінансування) із жорсткою економією місцевих витрат на непершочергові статті.

За час керівництва Лисака одесити побачили деякі відчутні зміни у відновленні міської інфраструктури. Найпомітнішим став розподіл державних субвенцій: 30–31 січня 2026 року Кабінет Міністрів затвердив виділення Одесі 57 млн грн на продовження реконструкції семи об’єктів соціальної інфраструктури, робота над якими вже тривала. Лисак повідомив, що ці кошти надаються в межах “Програми відновлення України” за підтримки ЄІБ і дозволять завершити роботи на стратегічно важливих об’єктах (лікарнях, дитсадках тощо). Сам очільник МВА висловив вдячність державі та європейським партнерам за послідовне фінансування Одеських проєктів навіть у складний час  Окрім того, Одеса продовжує отримувати міжнародну допомогу: наприклад, Італія планує виділити 30 млн євро кредиту на новий корпус обласної дитячої лікарні і реставрацію історичних пам’яток.

Водночас муніципальна інфраструктура зазнає труднощів через скорочення місцевих видатків та пошкодження об’єктів ворогом. Згідно з аналізом Центру публічних розслідувань, значно зменшено фінансування дорожньої мережі та благоустрою: наприклад, Департамент доріг втратив близько 28 млн грн, Департамент благоустрою – 22,2 млн грн. Це може стримати ремонти доріг і прибудинкових територій.

Соціальний напрям за період діяльності Лисака охопив одночасно підтримку найуразливіших верств населення та зміни у соціальних програмах. Позитивним кроком стало продовження адресної допомоги: наприкінці січня 2026 року Одеська міська рада (яка формально діє і за умов МВА) ухвалила виплати сотням одеситів. Зокрема, було надано матеріальну допомогу 173 мешканцям міста та одноразові виплати 195 мобілізованим військовослужбовцям і контрактникам. Особливо були відзначені громадяни поважного віку (на приклад, виплати передбачено 30 довгожителям і 28 особам старшим 100 років) та родини загиблих чи постраждалих захисників – наприклад, підтримку отримають сім’ї 4 Героїв України, 30 матерів та вдов працівників МВС. “Піклувальна рада” міста вирішувала також соціальні послуги для 18 одеситів у складних обставинах. Ці кроки ілюструють спрямованість міської влади (хоча в умовах МВА) на збереження допомоги ветеранам, пенсіонерам та постраждалим від війни.

Водночас деякі місцеві соціальні програми зазнали скорочень у бюджеті. Як показує дослідження ЦПР, департамент освіти втратив у 2025 році близько 64,6 млн грн, а департамент праці та соцполітики – 32,5 млн грн фінансування. Значною мірою це пояснюється зміщенням пріоритетів на воєнні потреби. Тож якщо з державного бюджету надходять субвенції, то саме місцеві статті соціальних видатків скорочуються. Подібні зміни можуть призвести до зменшення обсягів соціальних послуг і ремонтів у школах чи дитсадках, що є негативним наслідком зміни пріоритетів. В цілому соціальна політика Лисака характеризувалася скоріше адресністю допомоги та перенаправленням ресурсів на ветеранів, ніж розширенням традиційних муніципальних програм.

Безпека регіону завжди визначалася для Лисака пріоритетом. Ще під час представлення на посаді 16 жовтня він заявив, що першим кроком створить міську Раду оборони для “ефективного захисту об’єктів інфраструктури” і щоб “мешканці спали спокійніше”. Лисак наголошував, що поліція та армія мають діяти у тісній взаємодії з громадою, а міська адміністрація – координувати оборонну роботу. На практиці безпекова ситуація у місті залишалася складною: Одеса неодноразово піддавалася ракетно‑дроновим ударам. У кожному випадку Лисак особисто інформував населення про ситуацію, підтверджуючи дані рятувальників і нацгвардії, а також повідомляв про вжиті заходи.

Таким чином, за кілька місяців під керівництвом Сергія Лисака в Одесі відбулися й позитивні, і проблемні зміни. Досягненням є налагодження фінансування відновлювальних робіт (отримано держсубвенції, залучено міжнародні ресурси), а також збереження соціальної підтримки населення в кризових умовах. Мерія спромоглася швидко надати допомогу ветеранам, старшим людям і постраждалим від атак. Керування бюджетом стало прозорішим і жорсткішим: критичні кредити відмовлені, частина витрат оптимізована, при цьому ресурси частково переорієнтовано на безпекові та критичні соціальні витрати. Водночас негативні моменти не можна ігнорувати. Бюджетні скорочення вплинули на освіту, комунальні послуги і розвиток міської інфраструктури . Війна лишається головною перепоною: регулярні обстріли шкодять будівлям та комунікаціям викликають людські жертви і вимагають величезних коштів на ремонт і компенсації. Висновок аналітичної оцінки такий: діяльність Лисака має неоднозначний характер – він забезпечив певні зрушення у фінансах та координації влади, проте широкомасштабні зміни інфраструктури й соціальної сфери залишаються обмеженими і критично залежать від військової ситуації.