Спочатку – заяви про захисний “купол”. Навесні – запевнення, що для наступної зими є чіткий план. Наприкінці серпня – попередження про тривалу відсутність світла й тепла та заклик виїжджати. Херсон має право запитати Олександра Прокудіна: що сталося з озвученими планами і чому місто досі не отримало достатньої альтернативи вразливій ТЕЦ?

Російські удари руйнують енергетичну інфраструктуру. Але про цю загрозу влада знала задовго до нинішньої осені. Тому питання до підготовки полягає в тому, чи були її рішення своєчасними, а резерви – достатніми. В інтерв’ю “Хвилі інфо” авіаційний експерт та аналітик Костянтин Криволап критикує саме організацію роботи, відсутність випереджальних дій і недостатню, на його оцінку, децентралізацію тепло- та електропостачання.

“Маємо чіткий план”: яким мав бути результат?

25 березня 2026 року, звітуючи про завершення опалювального сезону, Прокудін повідомив, що підготовка до наступної зими вже розпочалася. Його формулювання було однозначним: “Маємо чіткий план”.

У тому самому зверненні начальник ОВА розповідав про понад сотню снарядів, які в один із днів влучили по Херсонській ТЕЦ. За його словами, станція зупинялася на кілька тижнів зі 146 днів опалювального сезону. Отже, можливість втрати основного джерела тепла була відомим ризиком, який уже реалізовувався.

Що саме передбачав березневий план на випадок тривалої зупинки ТЕЦ? Який резерв мали створити до осені? Які його етапи виконали, а які залишилися на папері? Без цих відповідей неможливо оцінити, чи були весняні запевнення підкріплені достатніми рішеннями.

План підготовки має сенс лише тоді, коли він дає місту можливість пережити передбачуваний удар. Якщо після втрати ключового об’єкта достатньої заміни немає, влада повинна пояснити причини: помилковий розрахунок, нестачу фінансування, затримки робіт чи обмеження, які неможливо було подолати. Кожна причина потребує конкретних фактів, строків і відповідальних.

До листопада не встигнуть: визнання, яке пролунало ще до нового удару

В інтерв’ю “Главкому” начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько визнав: впровадити проєкт блочно-модульних котелень по всьому місту до листопада неможливо. Частина котелень уже працює, інші планують запустити. Серед перешкод посадовець назвав високу вартість, тривалість робіт та воєнні умови.

Це визнання важливе для оцінки підготовки: ще до руйнівного удару 27 серпня було зрозуміло, що повної альтернативи до початку холодів не буде. Тому нинішні проблеми не можна пояснювати лише останньою атакою. Питання про строки і масштаб резервування виникло раніше.

У репортажі Суспільного заступник міського голови Сергій Орєхов навів такі показники: підготовлено 19 із 28 котелень “Херсонтеплоенерго” та 21 із 23 центральних теплових пунктів. Загальний проєкт децентралізації передбачає 54 блочно-модульні котельні вартістю 4,6 млрд грн, на першому етапі – 18 аварійно-резервних газових котелень.

Але запланована котельня ще не означає подане тепло. А кількість підготовлених теплових пунктів не показує, скільки мешканців отримають опалення без ТЕЦ. Для цього потрібні дані про введені потужності, підключення та реальне охоплення споживачів.

Чому влада звітує про процес, але з наведених повідомлень не зрозуміло головного: яку частину міста вже можна забезпечити теплом за найгіршого сценарію? Саме ця цифра дала б змогу зіставити обіцянки з виконанням.

Криволап: “Одна справа заявити, що ми зробили захист”

В інтерв’ю Марії Ковальчук для “Хвилі інфо” Костянтин Криволап наголошує на різниці між повідомленням про виконану роботу та її перевіркою реальним ударом.

Критика експерта стосується і підготовки альтернативного постачання. Обговорюючи Херсон, він говорить:

Далі Криволап додає: “Я не бачу децентралізації всіх цих тепло- і енергопостачання. Я не бачу”. Це його критична оцінка, яку варто зіставити з фактом існування окремих модульних котелень: роботи проводилися, але чи відповідає їхній результат масштабу загрози?

Слова експерта ставлять перед владою конкретне питання: якщо необхідність розосередити генерацію була очевидною, чому місто зустрічає наближення холодів із незавершеним переходом і ризиком тривалого життя без тепла?

Криволап також критикує організаційний підхід до захисту енергетики: противник не чекатиме, доки завершаться заплановані роботи. Для Херсона це питання строків має особливу вагу. Потрібний результат має з’явитися до удару та до морозів. Обіцянка завершити його згодом не вирішує проблеми людей цієї зими.

Що залишилося від публічних заяв про “купол”?

В інтерв’ю Укрінформу 28 січня 2025 року Прокудін описував “купол” як систему засобів радіоелектронної боротьби. Він говорив про майже пів тисячі засобів РЕБ та, посилаючись на військових, заявляв, що в середньому 90-95% ворожих FPV-дронів не досягають цілей. Водночас визнавав, що частина дронів проривається.

Йшлося про протидію дронам, а не про універсальний захист від усіх видів зброї. Руйнування ТЕЦ авіабомбами саме по собі не показує ефективності РЕБ. Проте це не знімає питання до того, як влада пояснювала людям межі захисту та готувала місто до загроз, які залишалися.

Якщо “купол” не усував ризику втрати ТЕЦ, де був достатній резерв на такий випадок? Чому повідомлення про захист не супроводжувалися настільки ж зрозумілим звітом про готовність міста пережити його прорив або удар іншою зброєю?

Метафора “купола” зручна для публічного виступу. Але мешканцеві потрібна відповідь про його будинок: чи буде тепло, наскільки надійне постачання і що робити у разі його припинення. Саме тут заяви про захист мають переходити в перевірювані зобов’язання.

Від плану підготовки – до заклику виїжджати

27 серпня 2026 року, за повідомленням “Нафтогазу”, яке наводить Радіо Свобода, російська атака знищила та вивела з ладу все теплогенерувальне й енергогенерувальне обладнання, що залишалося на Херсонській ТЕЦ.

Того ж дня Прокудін у зверненні на сайті ОВА попередив:

Керівник ОВА закликав виїжджати тих, хто має таку можливість, насамперед родини з дітьми та літніх людей. Адміністрація повідомила про допомогу з транспортом, розселенням і соціальною підтримкою.

Евакуація за небезпечних умов потрібна для збереження життя. Але вона не є відповіддю на питання про виконання плану підготовки. Що саме було зроблено між березневим запевненням і серпневим попередженням? Чому створених резервів не вистачає, щоб зняти озвучений владою ризик?

Зіставлення цих заяв не дає автоматичної відповіді про персональну вину. Воно дає підстави вимагати звіту: які рішення ухвалили вчасно, які запізнилися, що залежало від ОВА і з якими невирішеними проблемами вона зверталася до уряду.

Чи впоралася влада? П’ять питань до Прокудіна

Критика Криволапа повертає розмову до організації роботи та її результату. Посилання на складні умови потребує продовження: що саме влада встигла зробити в цих умовах і чого не виконала?

1. Що сталося з “чітким планом”? Які завдання, оголошені навесні, виконано до осені, а які ні? Хто відповідав за строки?
2. Чому децентралізація не забезпечує достатнього резерву? Коли визначили потребу, коли отримали фінансування і на якому етапі виникли затримки?
3. Який результат стоїть за звітами? Скільки споживачів ТЕЦ реально можуть отримувати альтернативне тепло вже зараз і скільки зможуть до морозів?
4. Що означали заяви про захист для підготовки до зими? Як обмеження “купола” врахували у плануванні резервного тепло- та електропостачання?
5. Що запропонують тим, хто залишиться? Який забезпечений ресурсами план діятиме для людей без опалення і яка допомога доступна тим, хто не може організувати виїзд самостійно?

Для відповідей не потрібне оприлюднення розташування захисних систем. Потрібні строки, обсяги виконаних робіт та зрозумілі показники забезпечення людей теплом.

Якщо влада вважає підготовку достатньою, вона має підтвердити це результатами. Якщо ключові завдання залишилися невиконаними – назвати їх і пояснити причини. Після заяв про “купол” і “чіткий план” херсонці мають право запитати: чи справді влада впоралася зі своєю частиною роботи до зими?