30 квітня відбулася онлайн-зустріч начальниці управління освіти Миколаївської міської ради Ганни Личко з жителями міста. Кореспондент “Хвиля інфо” долучився до зустрічі та фіксував ключові теми, які обговорювалися під час ефіру.

Підсумки навчального року: цифри, учні та безпека

Ганна Личко повідомила, що останній день навчання – 29 травня. Попри блекаути, відключення електроенергії та проблеми з водою в окремих закладах – структуру навчального року вдалося дотримати. Пришкільні табори цього літа знову не проводитимуться через безпекову ситуацію.

У 2025/2026 навчальному році в місті функціонують 64 заклади освіти, де навчаються 34 572 учні. 52 заклади працюють очно або в змішаному форматі, 12 – повністю дистанційно. Загалом 68,1% учнів навчаються очно або в змішаному форматі, 31,9% – дистанційно. З дистанційників 2 714 перебувають у місті, 1 638 – за його межами.

Кількість учнів за п’ять років скоротилася з 46 304 до 34 616 – майже на 25%. Кількість класів зменшилася з 1 630 до 1 188. Навіть порівняно з минулим роком відтік склав близько трьох тисяч учнів. Набір першокласників впав з 4 533 у 2021/2022 році до 2 489 у 2025/2026-му – скорочення на 45%. На 1 вересня 2026 року очікується близько 2 500 першокласників, станом на момент зустрічі подано 1 643 заяви.

Щодо безпеки: у 46 школах завершено ремонт укриттів, у п’яти – триває, два будуються. У 48 закладах встановлено відеоспостереження. У 23 школах працюють офіцери Служби освітньої безпеки – вони контролюють пропускний режим, проводять профілактичні заняття та мають право складати адміністративні протоколи щодо батьків. У шести закладах планується встановлення металодетекторів.

Харчування, транспорт та НМТ: практичні питання

З вересня 2025 року всі учні 1-11 класів, які навчаються очно, отримують безкоштовне харчування. На початку року ним було охоплено 19 161 дитину, на кінець – 18 680. Від харчування відмовилися відповідно 4 715 та 4 319 учнів. Середня вартість: сніданок – 85,56 грн, обід – 108,76 грн, разом – 97,16 грн.

Серед труднощів – застаріле обладнання, кадровий дефіцит і повітряні тривоги, що порушують графік. Лише 22 заклади мають власні харчоблоки, 26 отримують підвезення готової їжі, один зруйновано, чотири – на капремонті. Всесвітня продовольча програма допомагає з обладнанням – пароконвектомати, плити, посудомийні машини вже починають надходити до шкіл. Для контролю якості в кожній школі працює бракеражна комісія. Миколаївська область також стала першою в Україні, де запроваджується цифровий асистент “Хвилька” – бот для зворотного зв’язку щодо якості харчування, який зараз проходить фінальне тестування в пілотних закладах.

З 27 квітня 2026 року діють нові правила пільгового проїзду. У комунальному транспорті школярі їздять безкоштовно, у приватному – зі знижкою 50%. В обох випадках обов’язкова наявність дійсного учнівського квитка. Без нього – штраф у комунальному транспорті та повна оплата у приватному.

Щодо НМТ: тест проводиться в один день двома блоками. Обов’язкові предмети – українська мова, математика, історія України. Четвертий – на вибір. Для підготовки щотижня проводяться безкоштовні консультації, до яких одночасно можуть приєднуватися понад тисяча учнів.

“Захист України”, мовне питання та реформа ліцеїв

З 1 вересня 2025 року предмет “Захист України” викладається у новому форматі. У місті діють три міжшкільні осередки на базі ліцеїв – учні приїжджають туди на цілий день раз на місяць. Програма охоплює домедичну допомогу, мінну та кібербезпеку, керування безпілотниками та елементи тактичної підготовки. До викладання залучаються військові інструктори та ветерани. Фінансування – понад 7 млн грн, з яких 90% – державна субвенція. У наступному навчальному році формат збережеться.

Під час зустрічі учасники підняли болюче мовне питання. За їхніми словами, російська мова залишається звичною в школах – серед чергових, прибиральниць, вчителів на перервах і навіть поліціянтів на вході. Діти також спілкуються переважно російською. Ганна Личко визнала проблему: освітній процес офіційно ведеться стовідсотково українською, але в побутовому спілкуванні ситуація інша. Вона закликала повідомляти конкретні назви закладів і наголосила, що мета – українська мова від входу до виходу зі школи.

Щодо реформи ліцеїв: з 1 вересня 2027 року кожен ліцей повинен мати не менше двох класів за трьома профілями і функціонувати як окрема юридична особа. Наразі в місті 22 ліцеї, щороку до 10 класу переходять близько 47% дев’ятикласників – і ця цифра знижується. Міська рада працює над затвердженням мережі академічних ліцеїв. Терміни реформи не змінені.

Дошкільна освіта: садочки, демографія та ліквідація трьох закладів

У місті функціонують 44 заклади дошкільної освіти, де виховуються 7 830 дітей. До війни у 74 садочках налічувалося понад 16 000 вихованців. Місця є, попит нерівномірний – найпопулярніші переповнені, інші не добирають дітей. Електронна черга існує, але браку місць як такого немає.

Найгострішою темою стала ліквідація трьох закладів – №104, №128 та №138. Усі три не працюють з 2022 року, не мають укриттів і дітей, розміщені в житлових будинках, що потребують капітального ремонту. Їхня наповнюваність була низькою ще до війни. Рішення продиктоване і безпековими умовами, і демографією: кількість народжених скоротилася з 2 858 у 2020 році до 2 173 у 2025-му, тоді як до пандемії щороку народжувалося близько 4 000 дітей. Будівлі залишаться в оперативному управлінні освіти – рішення щодо їх подальшого використання прийматиме міська рада. Депутати розглядали це питання на сесії того ж дня.

Влітку заклади дошкільної освіти працюватимуть у черговому режимі – жодна дитина не залишиться без місця. У місті також функціонують сім закладів позашкільної освіти з 6 554 вихованцями – безкоштовних гуртків багато, і управління освіти запрошує всіх охочих.

Зустріч тривала 40 хвилин. Частина звернень, які не встигли розглянути в ефірі, отримають письмові відповіді на електронні адреси авторів.