День кримськотатарської журналістики, який відзначають 10 квітня, уособлює понад століття боротьби за свободу слова та право говорити правду навіть в умовах переслідувань.

Про це повідомляє Крим.Реалії.

Ця дата бере початок із 1883 року, коли просвітник Ісмаїл Гаспринський заснував газету Terciman, що стала першою платформою для розвитку кримськотатарської незалежної журналістики та важливим інструментом формування національної свідомості.

Минуло понад 140 років, однак сьогодні ця традиція існує в умовах суттєвого тиску на півострові: після окупації Криму незалежні медіа фактично витіснені, а журналістська діяльність часто стає підставою для обшуків, затримань і кримінальних переслідувань.

У відповідь на це серед кримських татар сформувався феномен громадянської журналістики – активісти об’єдналися навколо ініціативи “Кримська солідарність” і почали самостійно фіксувати події, зокрема обшуки, суди та затримання, опановуючи навички репортерської роботи на практиці.

З часом частина таких активістів стала повноцінними журналістами, співпрацюючи з незалежними медіа та висвітлюючи порушення прав людини на міжнародному рівні.

За даними правозахисних організацій, десятки кримськотатарських журналістів нині перебувають у місцях несвободи в Росії, багато з них засуджені до тривалих термінів ув’язнення за звинуваченнями, які міжнародна спільнота вважає політично мотивованими.

Серед засуджених – Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Руслан Сулейманов, Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Вілен Темер’янов, Рустем Шейхалієв та інші, які отримали від 11 до 19 років позбавлення волі, часто перебуваючи далеко від Криму та без належної медичної допомоги.

Як зазначають у виданні, кримські журналісти сьогодні поєднують одразу кілька ролей – вони документують події, займаються правозахисною діяльністю та підтримують родини політв’язнів, привертаючи увагу міжнародної спільноти до ситуації на півострові.

Українська влада та міжнародні організації продовжують домагатися звільнення незаконно утримуваних журналістів, а у 2025 році Парламентська асамблея Ради Європи закликала Росію негайно звільнити щонайменше 26 українських медійників, окремо підкресливши роль громадянської журналістики в умовах окупації.