Український ринок пального входить у червень із суперечливою, але вже більш зрозумілою динамікою. Для водіїв на Півдні України це питання особливо чутливе: через великі відстані між громадами, залежність від автомобільного транспорту, військову логістику, аграрний сезон і регулярні ризики для інфраструктури будь-яка зміна цін на АЗС швидко відчувається у витратах родин, бізнесу та перевізників. Після травневого подорожчання бензину ситуація на заправках залишається напруженою, однак ринок уже отримав перші сигнали до стабілізації.

Станом на початок червня бензин А-95 в Україні тримався біля позначки 75-76 грн за літр. Ще 2 червня середня ціна А-95 становила близько 75,93 грн/л, а за місяць він додав приблизно 3,65 грн/л. Уже 4 червня, за даними ринкового моніторингу, середня ціна А-95 знизилася до 75,82 грн/л, А-95+ – до 79,36 грн/л, дизельне пальне – до 85,39 грн/л, а автогаз – до 46,39 грн/л. Це не можна назвати різким здешевленням, але важливо інше: після періоду зростання ціни перестали рухатися вгору одноманітно, а окремі види пального вже показали незначне зниження.

На перший погляд, для споживача це майже непомітно. Коли літр бензину коштує понад 75 грн, мінус кілька копійок на стелі АЗС не змінюють загальної картини. Але для ринку такі рухи є сигналом, що попередня хвиля подорожчання, ймовірно, вичерпує себе. Роздріб завжди реагує із затримкою: мережі продають ресурс, закуплений раніше, враховують валютні та логістичні ризики, а також закладають у ціну можливість нового стрибка нафти. Саме тому падіння закупівельної бази не одразу перетворюється на помітне здешевлення для водіїв.

Ключовий показник зараз – імпортний паритет. За оцінкою директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, імпортний паритет бензину А-95 за останній тиждень знизився на 7,09 грн/л і становив 66,44 грн/л. Тобто розрахункова вартість імпортного ресурсу вже пішла вниз, тоді як роздрібна ціна ще певний час рухалася за інерцією травневого зростання. Дрібногуртова ціна А-95 при цьому стабілізувалася біля 70,60 грн/л. Це означає, що тиск зовнішнього ринку на українські АЗС послабився, а простір для зниження або принаймні утримання цін уже з’явився.

Особливість українського ринку в тому, що після втрати значної частини внутрішньої переробки країна критично залежить від імпортних постачань. Пальне заходить із європейського напрямку, тому на кінцеву ціну впливають не лише світові котирування нафти, а й вартість нафтопродуктів у Європі, логістика, курс гривні, ситуація на кордонах, страхові ризики та конкуренція між мережами. Для південних областей до цього додається ще й фактор безпеки: маршрути постачання, робота складів, доступність пального у прифронтових і наближених до фронту районах, а також потреби військових, аграріїв і комунальних служб.

Саме тому Південь часто відчуває паливні коливання гостріше, ніж регіони з більшою кількістю альтернативних логістичних маршрутів. Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області мають різну ситуацію з безпекою та транспортом, але для всіх них пальне залишається базовим ресурсом. Це не тільки приватні авто. Це евакуаційні перевезення, доставка гуманітарної допомоги, робота швидких, генераторів, аграрної техніки, громадського транспорту і малого бізнесу. Коли бензин або дизель дорожчають, подорожчання швидко переходить у вартість перевезень, продуктів, ремонтів, доставки та послуг.

На стелах АЗС різниця між мережами залишається значною. У преміальному сегменті бензин А-95 часто тримається біля 79-80 грн/л, тоді як у дискаунтерів його можна знайти дешевше – приблизно в межах 73-75 грн/л залежно від мережі та регіону. Різниця у 5-7 грн на літрі для повного бака вже є суттєвою. Для 50-літрової заправки це може означати економію у 250-350 грн. Для приватного водія це одна сума, але для перевізника, фермера або підприємця, який заправляє кілька авто чи техніку щотижня, різниця перетворюється на помітну статтю витрат.

Ця різниця також показує, що ринок має запас для цінового маневру. Якщо імпортний паритет уже нижчий за роздрібну ціну на 9-14 грн/л залежно від сегмента, частина цього розриву може поступово перейти до споживача у вигляді знижок або акцій. Преміальні мережі традиційно повільніше переглядають ціни вниз, бо продають не лише пальне, а й сервіс, програму лояльності, зручні локації та додаткові послуги. Дискаунтери зазвичай реагують швидше, адже їхня конкурентна перевага – саме ціна. Тому перші помітні зміни водії можуть побачити не всюди одночасно, а насамперед у дешевшому сегменті.

Водночас говорити про гарантоване здешевлення поки зарано. Світовий ринок нафти залишається нестабільним. На початку червня Brent торгувався біля 93-94 доларів за барель після різких коливань, пов’язаних із ситуацією навколо Ірану, Близького Сходу та очікуваннями щодо можливого зниження напруги. Для України це важливо, бо будь-який новий стрибок нафти або нафтопродуктів у Європі швидко змінить імпортну базу. Якщо ризики навколо морських маршрутів, Близького Сходу або запасів у європейських хабах знову посиляться, нинішній простір для зниження може швидко зникнути.

Окремий ризик – дизель. Хоча в останні дні він також трохи подешевшав, його ціна залишається дуже високою – понад 85 грн/л у середньому по країні. Для Півдня це не менш важливо, ніж бензин, бо дизель напряму пов’язаний з аграрним сектором, вантажними перевезеннями, генераторами та комунальною технікою. У прифронтових громадах дизель часто є ресурсом виживання для лікарень, водоканалів, мобільних пунктів і критичної інфраструктури. Тому навіть якщо бензин А-95 стабілізується, загальний тиск на економіку регіону збережеться, доки дизель не почне відчутно дешевшати.

Ще один фактор – курс гривні. Паливо імпортується за валюту, тому будь-яке послаблення гривні автоматично збільшує витрати імпортерів. Навіть якщо європейські котирування знижуються, валютний фактор може з’їсти частину цього ефекту. Саме тому для прогнозу важливо дивитися не тільки на нафту, а й на поєднання кількох показників: імпортний паритет, дрібний гурт, курс, логістику, попит і маржу мереж.

Найімовірніший сценарій на найближчі дні – не різке падіння, а поступова стабілізація з можливим обережним зниженням у частини мереж. Якщо зовнішня база залишатиметься нижчою, а конкуренція між АЗС посилиться, бензин А-95 може втратити ще кілька десятків копійок або більше залежно від мережі. Але очікувати швидкого повернення до цін початку травня поки не варто. Ринок спершу має переконатися, що падіння імпортного паритету не є короткочасним, а нових геополітичних чи логістичних шоків не буде.

Для водіїв практичний висновок простий: нинішня ціна на АЗС ще не означає, що бензин і далі дорожчатиме. Навпаки, ринкові показники вже більше говорять про паузу в зростанні, ніж про новий виток подорожчання. Але це не той випадок, коли можна прогнозувати різке здешевлення. Український паливний ринок залишається залежним від імпорту, війни, світових цін і безпекових ризиків. Тому стабілізація зараз виглядає реалістичнішою за обвал цін.

Для Півдня України ця стабілізація важлива не лише як новина для автомобілістів. Вона впливає на вартість життя в регіоні, де транспортна логістика часто складніша, а відстані між населеними пунктами – критичні для доступу до роботи, медицини, евакуації та базових послуг. Якщо ціни на пальне хоча б перестануть зростати, це частково зменшить тиск на місцевий бізнес, перевізників і громади. Але поки глобальна ситуація залишається нестабільною, будь-яке полегшення на АЗС слід сприймати обережно: ринок отримав шанс на зниження, однак ще не гарантію дешевого пального.