Україна готується до нової зимової кампанії: Іван Ступак про ППО, енергетику та моральний дух

З наближенням холодів в Україні зростає загроза посилення масованих ударів з боку Росії. Кремль активно нарощує виробництво ракет і дронів, готуючи нову осінньо-зимову кампанію, яка може стати ще інтенсивнішою, ніж торік. Про можливі сценарії, підготовку України та стійкість суспільства в інтерв’ю нашому виданню розповів військовий експерт та колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак.
Нова осінньо-зимова кампанія Росії
Минулої зими Росія завдавала масованих ударів по українській енергосистемі, поєднуючи ракети та сотні дронів Shahed. Уже цієї осені фіксуються ознаки підготовки Кремля до нової хвилі атак. У серпні-вересні 2025 року відбулося кілька нічних обстрілів, під час яких РФ запускала сотні дронів одночасно. Так, у ніч на 7 вересня українські військові зафіксували рекордну атаку – до 818 засобів повітряного нападу.
Марія Ковальчук:
“Чим, на вашу думку, буде відрізнятися майбутня осінньо-зимова повітряна кампанія від торішньої? Чи будуть удари ще більш масовими та руйнівними?”
Іван Ступак:
“Не варто будувати марних сподівань, що ця зима буде менш суворою і ми будемо менше піддаватися масовим атакам. Ми будемо робити все можливе, щоб убезпечити наших громадян, але ми не можемо говорити про зменшення кількості обстрілів.”
Масове виробництво дронів і ракет
За оцінками української розвідки, Росія наразі виготовляє до 170 дронів-камікадзе на день і активно нарощує випуск ракет. У відповідь Україна запускає власні далекобійні системи, серед яких ракета “Flamingo” з дальністю до 3000 км.
Марія Ковальчук:
“Чи може Росія підтримувати такий темп виробництва без виснаження, і наскільки поява українських ракет типу Flamingo змінює баланс сил?”
Іван Ступак:
“Поки що ми знаємо тільки про один факт застосування ракет “Flamingo”. Поки що точно не розуміємо і не знаємо їх ефективність.”
Дрони-перехоплювачі та ППО
За останній рік Україна отримала сучасні системи Patriot, IRIS-T, NASAMS та Gepard. Також Україна першою у світі запровадила використання дронів-перехоплювачів із застосуванням штучного інтелекту. Проєкт “Project Octopus”, який реалізується разом з британськими партнерами, передбачає масове виробництво таких апаратів. Це рішення покликане вирівняти “невигідну математику”, коли дешеві Shahed доводиться збивати дорогими ракетами.
Марія Ковальчук:
“Наскільки дрони-перехоплювачі змінюють ситуацію? Чи працюють вони вже в потрібних кількостях і чи вирішують проблему невигідної математики?”
Іван Ступак:
“Ми точно розуміємо, що кожна ця система призначена для різних цілей: якась збиває ракети, якась дрони. Але ми також розуміємо, що збивати дрони ракетами неефективно. Ми знаємо, що підписано договір з британською компанією, і ми усвідомлюємо, що нам потрібно так робити.”
Коли будуть радари, вони будуть фіксувати цілі, тоді ж наші дрони-перехоплювачі будуть злітати і з точністю вражати ці “Шахеди”. Ми не зможемо тримати дрони в небі постійно.
Але поки про дрони зі штучним інтелектом ми до кінця не знаємо. Але ставити дрони на бойове чергування було б ефективно.”
Енергетична стійкість
У сезоні 2024/2025 року Росія пошкодила до половини українських генеруючих потужностей. Попри це вдалося уникнути тривалих відключень завдяки ремонту, імпорту з ЄС та закупівлі генераторів. Цього літа проведено нову хвилю підготовки: закуплено обладнання, укріплено інфраструктуру та запроваджено додаткові технічні рішення.
Марія Ковальчук:
“Чи витримає енергосистема чергові атаки цієї зими? Чи існують нові технічні рішення для захисту вразливих об’єктів?”
Іван Ступак:
“Ми знаємо, що вже робиться багато речей, щоб зміцнити нашу енергосистему. Влітку було закуплено велику кількість обладнання для збереження цілісності нашої енергосистеми. Але в цілому це секретна інформація і я не можу точно розповісти вам, але знаю, що ми до цього були готові.”
Моральний і психологічний аспект
З початку повномасштабного вторгнення українці демонструють стійкість перед масованими атаками. Дослідження підтверджують: замість апатії удари часто викликають мобілізацію суспільства та зростання взаємодопомоги.
Марія Ковальчук:
“Наскільки безперервні удари впливають на моральний дух населення та військових? Чи є ознаки втоми?”
Іван Ступак:
“Ще жодній країні не вдавалося підірвати моральний дух іншої країни. Ні під час війни в Кореї, ні, припустимо, деяких воєн за участю США. Звичайно, ми розуміємо про моральну втому військ на фронті. Адже вони не розуміють, коли це все закінчиться, коли ми переможемо. Вони не можуть нормально спати, як завжди на війні. Вони чекають на ротацію.
Ну а що стосується населення, то дивно говорити про втому. Від чого люди можуть втомитися?” Ми розуміємо, що військовим важко, але ми всі повинні бути однією суверенною країною і триматися, бути незалежними і сильними.”
Порушення повітряного простору НАТО
Останнім часом російські дрони неодноразово залітали до Польщі та Румунії. Це викликало занепокоєння, але не призвело до застосування статті 5 НАТО. Альянс запустив операцію “Східний вартовий”, щоб посилити спостереження та координацію.
Марія Ковальчук:
Чи говорить реакція союзників про недостатню рішучість? Які цілі переслідує РФ, коли порушує повітряний простір країн НАТО?
Іван Ступак:
Дуже широке питання. Звичайно, у Росії є план зрозуміти бойову потужність країн ЄС. Тому вони поступово полюють і тестують. Вони хочуть зрозуміти, яку авіацію або яку військову силу вони будуть застосовувати, якщо Росія спробує напасти. Ми, звичайно, поки не говоримо про статтю 5, але у Росії точно є план. І думаю, вони не змусять довго чекати.
Якщо підсумувати, то інтерв’ю з Іваном Ступаком показує: попереду Україну чекає складна зима, яка може принести ще масштабніші повітряні удари з боку Росії. Кремль нарощує виробництво дронів та ракет, випробовує оборону не лише України, а й союзників у НАТО. Водночас Київ активно готується – зміцнює ППО, запроваджує нові технології, укріплює енергосистему і спирається на стійкість власного суспільства. Головний виклик полягає в тому, щоб витримати натиск, зберегти єдність і не дозволити ворогу досягти своєї мети – зламати моральну та інституційну опору держави.