Здається, в Одесі з’явилася традиція, яка щороку нагадує про себе з незмінною регулярністю. І цього разу вона прийшла не з моря, а з неба.

Ранок 22 липня 2026 року розпочався в Одесі з потужної залпової зливи: лише за 30 хвилин у місті випало 30 мм опадів – дві третини місячної норми, яка становить 45 мм. Негода миттєво перетворила вулиці на бурхливі потоки та паралізувала рух транспорту: було перекрито сім вулиць, скасовано рух низки трамваїв, а частина міста залишилася без світла. Затопило двори багатоповерхівок, магістралі та навіть ринок “7 кілометр”. Вода зносила автівки та сміттєві баки.

Але найголовніше – це питання, яке знову повисло в повітрі: чому, попри зміну влади, ситуація з підтопленнями в Одесі залишається незмінною?

Як пояснює засновник і голова Спілки споживачів комунальних послуг, експерт із питань житлово-комунального господарства Олег Попенко, швидкого розв’язання цієї проблеми очікувати не варто.

“Потрібно зрозуміти, що вирішити ці проблеми за короткий проміжок часу фізично неможливо, а в деяких випадках – навіть у принципі неможливо”, – наголошує він.

За словами експерта, причина полягає не лише у стані зливової каналізації, а й у десятиліттях хаотичної та непланованої забудови. Поки в Одесі з’являлися нові багатоквартирні будинки й торговельні центри, дощову каналізацію практично не модернізували. У результаті стара система водовідведення виявилася не розрахованою на нинішнє навантаження. Тож кожна потужна злива лише оголює проблему, яка накопичувалася роками.

Усе це надзвичайно нагадує драматичні події 30 вересня 2025 року, коли Одесу накрила стихія: за один день випала майже двомісячна норма опадів. Тоді внаслідок затоплень загинули десять людей. Було затоплено сотні будинків, частина міста залишилася без світла. Серед загиблих – родина з п’яти осіб, яка жила в цокольному поверсі будинку, а також дев’ятирічна дитина. Рятувальники евакуювали сотні людей.

Саме ця трагедія стала приводом для політичних змін. Тодішній міський голова Геннадій Труханов отримав підозру у службовій недбалості. Слідство встановило, що через неналежне виконання службових обов’язків, відсутність профілактичних робіт і своєчасного очищення зливової каналізації водостоки не впоралися з опадами.

Підозри отримали дев’ять посадовців міської ради та комунального підприємства: сам Труханов, двоє його заступників, посадовці департаментів міськради, а також керівники структурного підрозділу комунального підприємства, відповідального за утримання систем водовідведення. Їм загрожує до восьми років позбавлення волі.

Труханова усунули: спочатку позбавили українського громадянства, що автоматично відсторонило його від посади, а згодом створили Одеську міську військову адміністрацію на чолі із Сергієм Лисаком. Очікувалося, що це стане початком нової ери, коли проблему підтоплень нарешті почнуть вирішувати.

Сам Труханов наголошував, що роками звертався до президента та уряду через стан зливової системи й Хаджибейської дамби, проте необхідної допомоги місто так і не отримало.

І ось тепер, у липні 2026 року, ми бачимо, що ситуація повторилася. Це не просто прикрий збіг, а чіткий сигнал про те, що проблеми, які існували за часів Труханова, нікуди не зникли. Виникає закономірне запитання: що зробило нове керівництво, аби запобігти повторенню трагедії?

Факти свідчать про те, що системних змін не відбулося. Станом на березень 2026 року комунальники очистили лише 1573 погонні метри лотків і канав та 363 дощоприймачі. І це при тому, що зливова система міста, за визнанням самої влади, є застарілою та не справляється з навантаженням.

Конкурс на ремонт зливової каналізації на суму 131 млн гривень, проведений у січні 2026 року, було скасовано. Хаджибейська дамба, зведена ще 1932 року, перебуває в аварійному стані. На її обстеження у 2025 році виділили майже 4 млн гривень, однак чи були виконані ці роботи – невідомо.

Водночас Олег Попенко застерігає від надто простого пояснення, за яким для розв’язання проблеми достатньо лише змінити керівництво міста або очистити кілька колекторів. Ідеться про необхідність фактично перепланувати та перебудувати значну частину підземної мережі.

“Для цього потрібно десятки, сотні мільярдів гривень спрямувати на модернізацію зливової каналізації. Уявіть собі: всю цю систему потрібно переплановувати та перебудовувати під землею, на якій уже зведені сотні й тисячі багатоквартирних будинків та десятки торговельних центрів. Зробити це буде практично неможливо”, – пояснює Попенко.

Показовою є реакція нової влади на липневий потоп. Очільник Департаменту міського господарства Леонід Гребенюк заявив, що масштаби підтоплень могли бути меншими. Ще в жовтні 2025 року керівництво міськради доручило ТОВ “Інфокс” провести глибоке очищення колекторів на Балківській та Приморській вулицях. Однак роботи виконали не в повному обсязі, що знизило пропускну спроможність колекторів.

У мерії звинуватили “Інфоксводоканал” у неякісному очищенні. На підприємстві ж запевняють, що насоси працювали у штатному режимі. Класичне перекладання відповідальності.

Отже, ми маємо парадоксальну ситуацію: старі проблеми залишилися, а нові обличчя при владі поки не змогли їх вирішити. На цьому тлі виникають питання щодо справжніх мотивів усунення Труханова. Чи було воно продиктоване турботою про одеситів, чи, можливо, політичними мотивами?

Якщо “спадщина Труханова” настільки важка, що її неможливо виправити за пів року, то чи могло саме усунення попереднього мера бодай теоретично розв’язати проблему?

У травні 2026 року місто вже знову заливало. Тоді лунали риторичні запитання: чому Труханова вже пів року немає, а потопи все одно трапляються? Чому новий очільник міста не підготував Одесу до злив, хоча в тому самому звинувачували його попередника? Але відповідей так і не було. Схоже, питання, які турбували одеситів навесні, залишилися без відповіді й улітку.

На думку Олега Попенка, одеські підтоплення є результатом не одного кадрового рішення і навіть не бездіяльності окремого посадовця, а багаторічної провальної містобудівної політики.

“Це наслідки абсолютно ідіотської політики місцевої та обласної влади, яка десятиліттями забудовувала міста – і Одесу, і Київ, і багато інших. Результатом цієї бездіяльності або ганебної діяльності є саме такі підтоплення. І ситуація, як на мене, не буде покращуватися”, – підсумовує експерт.

Зміна влади не могла за пів року перебудувати підземну систему водовідведення, яка формувалася десятиліттями. Проте це не звільняє нове керівництво від відповідальності за конкретні рішення: очищення колекторів, стан дощоприймачів, обстеження дамби, проведення ремонтних конкурсів і підготовку міста до надзвичайних ситуацій.

Масштаб проблеми пояснює, чому її неможливо подолати миттєво, але не може виправдовувати бездіяльність. І поки влада зосереджується на політичному протистоянні замість послідовної роботи, Одеса й надалі ризикує перетворюватися на річку під час кожної сильної зливи. А одесити, які постраждали від повені 2025 року, можуть так і не дочекатися справедливості та реальних змін.

Замість пошуку цапів-відбувайлів новій владі варто зосередитися на довгостроковій модернізації зливової каналізації, відновленні дамб, контролі нової забудови та створенні ефективної системи попередження надзвичайних ситуацій.

Інакше кожен новий дощ в Одесі знову нагадуватиме: справжні проблеми міста залишаються нерозв’язаними, а ціна багаторічної містобудівної безвідповідальності стає дедалі вищою.