Південь України – Одещина, Миколаївщина та Херсонщина – залишається одним із ключових економічних регіонів країни. Тут зосереджені морські порти, великі аграрні території та важливі логістичні вузли. Однак блокування морського експорту, систематичні російські удари по інфраструктурі та ускладнення логістики дедалі сильніше впливають не лише на регіон, а й на всю українську економіку.

Блокада портів: скільки втрачає Україна

Порти Великої Одеси – Одеса, Чорноморськ і Південний – десятиліттями залишалися головними воротами українського морського експорту. Через них проходила переважна частина зернових вантажів, а також значні обсяги металопродукції.

Після фактичного припинення повноцінної роботи морського напрямку удар припав на один із найважливіших періодів для аграрного сектору – сезон збору врожаю.

За наведеними у матеріалі оцінками, блокада Чорного моря потенційно може коштувати Україні близько $17 млрд. Без доступу до глибоководних портів під загрозою опиняється експорт приблизно 30 млн тонн сільськогосподарської продукції загальною вартістю близько $30 млрд

“Без доступних глибоководних чорноморських портів ми можемо експортувати близько половини продукції, яку виростили і яка є експортно орієнтованою”, – Тарас Висоцький, міністр аграрної політики та продовольства України.

У вересні обсяг експорту становив близько 2,4 млн тонн, або 46% від необхідного рівня. З них зернові становили 1,4 млн тонн, олійні культури – 444 тис тонн, олія – 311 тис тонн.

Фермери Херсонщини: урожай є, ринку стає менше

Особливо складною ситуація залишається для аграріїв Херсонщини. У Посад-Покровському фермери В’ячеслав Долголуцький та Федір Шпак продовжують працювати на землі під постійною загрозою атак безпілотників.

Обидва відновлювали господарства після деокупації території у 2022 році. Тепер до безпекових ризиків додалася економічна проблема: внутрішні ціни на пшеницю впали, а можливості збуту значно звузилися.

“Ми змогли його виростити, тепер немає куди його продати”.

Удари по експортних маршрутах створили помітний розрив між світовими та внутрішніми цінами. Навіть коли котирування пшениці за кордоном зростають, українські виробники не завжди можуть скористатися цією кон’юнктурою через логістичні обмеження.

На Херсонщині ситуацію додатково ускладнюють міни, нерозірвані боєприпаси та постійна загроза ударів дронів. Перевізники неохоче погоджуються працювати в небезпечних районах, тому окремі фермери змушені самостійно інвестувати у вантажний транспорт.

За даними, наведеними у матеріалі, лише протягом липня було зафіксовано 35 атак на судна в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портових об’єктах. Для порівняння, за весь 2025 рік ішлося про 14 атак на судна. Ціни на зернові та олійні культури при цьому в середньому знизилися приблизно на 30%.

Миколаїв повернув стабільне водопостачання

На тлі економічних втрат є й приклади відновлення критичної інфраструктури. Миколаїв, який після руйнування магістрального водогону у 2022 році роками жив із серйозними проблемами водопостачання, отримав нову систему подачі та очищення води.

У червні 2026 року завершили будівництво станції попереднього очищення. У результаті близько 500 тис людей отримали доступ до якісної води.

Новий магістральний водогін завдовжки майже 68 км і три насосні станції були побудовані раніше. Потужність комплексу попереднього очищення становить близько 120 тис кубометрів води на добу.

“Для Миколаєва реалізували комплексне рішення – побудували новий водогін, насосні станції, сучасний комплекс очищення води. Це приклад того, як має виглядати відновлення України”, – Олексій Кулеба

Одеські виноградарі отримують підтримку ФАО

Економіка Одещини залежить не лише від портів. Регіон залишається одним із головних центрів українського виноградарства та виноробства, яке також зазнало втрат через війну.

За програмою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН за фінансової підтримки уряду Італії виробники можуть отримати допомогу через Державний аграрний реєстр.

Для одного відібраного учасника обсяг підтримки становить еквівалент близько $3 тис. Частину коштів виплачують грошима, решту – у формі ваучерів на придбання необхідних ресурсів.

Загальний бюджет допомоги виноградарям і виноробам Одеської області становить близько $160 тис. Пріоритет мають господарства, які зазнали втрат через війну, а також виробники з окремих вразливих категорій.

Каховське водосховище: вибір із довгостроковими наслідками

Ще одне питання, від якого залежатиме економічне майбутнє Півдня, – що робити з територією колишнього Каховського водосховища.

Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році водосховище фактично перестало існувати у колишньому вигляді. На його місці відновлюється Великий Луг, однак одночасно Південь втратив важливе джерело води для промисловості, міст та сільського господарства.

Після знищення водосховища близько 27 тис га у Нікопольському районі залишилися без звичного зрошення. За наведеними оцінками, прямі економічні збитки становлять близько $2,79 млрд, а загальна шкода перевищує $11 млрд.

Орієнтовна вартість відновлення Каховської дамби оцінюється приблизно у 2 млрд євро.

Розмінування: скільки коштує повернути землю

Навіть там, де бойові дії відійшли далі від населених пунктів, повернення аграрного виробництва залежить від темпів розмінування.

Середня вартість гуманітарного розмінування у липні 2026 року становила близько 62,9 тис грн за га, а в серпні зросла до 70,5 тис грн за гектар. Очікувана вартість запланованих робіт оцінювалася приблизно у 170 млн грн.

“НІБУЛОН”, який має статус оператора гуманітарного розмінування, очистив близько 7,5 тис га із 18 тис га земель, що постраждали від бойових дій.

Однак саме розмінування не усуває загрозу повністю. Під час збиральної кампанії аграрії продовжували знаходити на полях нові дрони та інші небезпечні предмети. Через це частину робіт доводиться проводити лише вдень і на мінімальній швидкості.

Альтернативна логістика допомагає, але не замінює море

Україна намагається компенсувати втрати морського експорту залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай.

У вересні залізницею було вивезено близько 993 тис тонн продукції, або 41% відповідного обсягу. Через Дунай – близько 1,3 млн тонн, автомобільним транспортом – близько 120 тис тонн.

Головна проблема альтернативних маршрутів – не лише пропускна здатність, а й ціна. За оцінками, вони дозволяють забезпечити приблизно 50-55% можливостей чорноморських портів і додають до собівартості приблизно $45-50 на кожну тонну.

Від чого залежатиме економіка Півдня

Подальший сценарій для регіону визначатиметься не одним фактором. Ключове значення матимуть безпека морського експорту, темпи розмінування, стан енергетики, доступ до води та вартість логістики.

Прямі втрати аграрного сектору у 2026 році, за наведеними оцінками, можуть становити близько $3 млрд. Падіння експорту означає не лише проблеми окремих фермерських господарств, а й менші валютні надходження, скорочення виробництва, робочих місць і податкових платежів.

Південь адаптується, але ціна зростає

Одещина, Миколаївщина та Херсонщина продовжують працювати в умовах, за яких практично кожна складова регіональної економіки залежить від безпеки. Порти потребують захисту, фермерські поля – розмінування, міста – стабільної води та енергопостачання, а бізнес – доступної логістики.

Приклади Миколаєва, аграріїв Херсонщини та програм підтримки виробників на Одещині показують, що регіон здатний адаптуватися. Однак що довше зберігаються обмеження морського експорту та удари по інфраструктурі, то дорожчим стає таке пристосування – як для Півдня, так і для економіки всієї країни.