До 30 млн грн за воєнні збитки: що бізнесу півдня варто з’ясувати до подання заявки

28 Жовтня 2026, 13:07

Підприємців Запоріжжя та області запрошують 29 жовтня об 11:00 на зустріч про компенсацію втрат від воєнних ризиків. У межах проєкту “Діалог влади та бізнесу” обіцяють розібрати останні зміни, документи й типові помилки заявників. За анонсом Запорізької ОВА від 26 жовтня, йтиметься про державну програму, яку адмініструє Експортно-кредитне агентство. Її умови важливі й для власників бізнесу на Херсонщині, Миколаївщині та Одещині.

Головне питання для підприємця – не лише максимальна сума допомоги. Вирішальними можуть стати дата приєднання до програми, право власності на конкретне обладнання і те, який саме механізм підтримки обрано. Державна компенсація за знищений цех і відшкодування частини вартості страхового поліса – різні інструменти.

Чому заявка після обстрілу не завжди допоможе

За актуальними роз’ясненнями ЕКА, прямий механізм розрахований на майбутні випадки: бізнес має вже бути учасником на дату пошкодження чи знищення майна. Події повинні статися після початку застосування програми – 1 січня 2026 року. Приєднатися зараз і отримати через цей інструмент відшкодування за раніше знищений склад не можна.

До 30 млн грн – це сукупна межа компенсації одному суб’єкту господарювання за весь строк програми, а не гарантована виплата за кожен об’єкт чи кожну атаку. Відшкодування також не може перевищувати прямий реальний збиток.

Участь добровільна, але не безоплатна: внесок становить 0,5% заявленої суми ймовірного збитку. Наприклад, для суми 2 млн грн це 10 тис. грн. Це приклад розрахунку внеску, не обіцянка виплати.

Що змінили і чому це важливо для півдня

Нинішню зустріч не слід плутати із запровадженням нових правил саме 29 жовтня. Частину змін Кабмін оголосив ще 17 вересня. Зокрема, перелік майна розширили за рахунок пального, транспорту для його перевезення та зберігання, сільськогосподарської техніки, вантажівок і причепів.

Це робить програму актуальною не лише для власника офісу чи виробничої будівлі. Вона може стосуватися агропідприємств і перевізників, однак сам факт роботи в цих галузях не означає автоматичного права на компенсацію. Потрібно перевіряти вимоги до конкретного виду активу.

Херсонська, Миколаївська, Одеська та Запорізька області входять до визначеної програмою території підвищеного ризику. Водночас ЕКА окремо виключає тимчасово окуповані території, для яких у відповідному державному переліку не визначена дата завершення окупації. Отже, назви області в документах недостатньо: значення має місце перебування майна.

Власне майно й орендоване – не однакова ситуація

У опублікованому ЕКА інтерв’ю голова правління Руслан Гашев пояснив одну з практичних проблем: підприємство може користуватися приміщенням або обладнанням, але не бути його власником. Для прямої компенсації ця різниця принципова. Саме орендодавець чи лізингодавець, а не користувач активу, може відповідати вимогам цього компонента.

Гашев також звернув увагу на підтвердження власності. Інвентарний номер чи бухгалтерська довідка самі по собі не замінюють документи про придбання. Неузгодженість назв майна в договорі та заявці, відсутність потрібних додатків або накладних можуть призвести до повернення пакета на доопрацювання.

Практичний висновок: перед поданням варто зіставити перелік активів із документами на них, а не збирати лише загальну довідку про діяльність підприємства. Для бізнесу з десятками одиниць обладнання це окрема підготовча робота.

Компенсація страхової премії – інший маршрут

Вересневим рішенням уряд підвищив максимальне відшкодування страхової премії з 3 до 5 млн грн на рік для одного підприємства. Цей механізм поширили й на орендоване майно. Тут держава допомагає оплатити страхування від воєнних ризиків, а не видає підприємцю зазначену суму за сам факт пошкодження.

Порівнювати ці дві цифри напряму некоректно: 30 млн грн стосуються майнового збитку за одним компонентом, а 5 млн грн – витрат на страхову премію за іншим. Для орендаря важливо починати саме з цього розмежування, а не орієнтуватися на найбільше число в заголовку.

Які питання поставити на зустрічі

ОВА анонсує пояснення вимог, порядку звернення та помилок в оформленні. Посилання на реєстрацію розміщене в офіційному оголошенні. Варто підготувати конкретний опис ситуації: яке майно потребує захисту, кому належить, де перебуває та чи вже сталася подія, за яку підприємство очікує відшкодування.

Окремо доцільно з’ясувати момент набуття статусу учасника, порядок додавання нового обладнання й потрібні підтвердження для орендованих активів. Реєстрація на консультацію не є заявкою до ЕКА та не створює права на виплату.

За порядком, затвердженим постановою № 1541, на перевірку документів для вступу до програми передбачено 30 календарних днів, відлік яких починається наступного дня після отримання заяви. Тобто сплата внеску й відправлення пакета – ще не підстава вважати процедуру завершеною.

Є й правило проти подвійного відшкодування понад фактичну шкоду. Якщо сума державної компенсації та виплат третіх осіб, зокрема страховика, перевищила прямий збиток, надлишок потрібно повернути за встановленою процедурою. Програма покликана допомогти відновити втрачений актив, а не створити додатковий дохід від його знищення.

Не плутати чинну програму з майбутньою моделлю
У вересневій концепції Мінекономіки окремо описувало можливий фонд для покриття першого шару воєнних збитків із потенційним запуском у січні 2027 року. Це була модель, що потребувала законодавчих і фінансових рішень. Її запропоновані суми та строки не можна підставляти замість умов чинної програми ЕКА.