Порожні полиці у METRO та “Сільпо”: чому зникають продукти, чи є дефіцит і що буде далі

У кількох супермаркетах Львова, Одеси та Луцька покупці помітили напівпорожні полиці. У соцмережах повідомляють, що в окремих магазинах METRO та “Сільпо” поменшало борошна, круп, олії й консервів. Чи означає це початок дефіциту, чому в сусідньому АТБ товар може бути та що відбуватиметься далі?
Коротко: порожні місця на полицях не означають, що в Україні закінчуються продукти. Нинішні перебої пов’язані насамперед із пошкодженням складів, втратою частини товарних запасів і перебудовою маршрутів постачання. Проблема стосується окремих мереж, магазинів і товарних позицій, а не всього продовольчого ринку.
Матеріал актуальний станом на 30 серпня 2026 року. Ситуація з постачанням може змінюватися залежно від безпекової обстановки та роботи конкретної торговельної мережі.
Що сталося зі складами та постачанням
У серпні російські війська завдали серії ударів по складській, виробничій і логістичній інфраструктурі українських компаній. Частина розподільчих центрів, через які товари потрапляли до супермаркетів, була пошкоджена, а частина запасів – знищена.
20 серпня METRO офіційно повідомила про знищення частини товарних запасів унаслідок масованої російської атаки. Компанія попередила, що найближчим часом можливі незначні тимчасові перебої з наявністю окремих товарів або строками їх доставки, та заявила про перебудову ланцюгів постачання.
Проблеми торкнулися і Fozzy Group, до якої належать “Сільпо”, “Фора”, THRASH! та інші формати. За інформацією Retailers, підтвердженою пресслужбою групи, протягом серпня внаслідок російських атак постраждали десять розподільчих центрів Fozzy Group.
Втрата розподільчого центру не означає, що виробник припинив випускати борошно, крупу чи олію. Вона означає, що звичний маршрут між виробником і магазином більше не працює або працює з меншою пропускною здатністю. Мережі змушені шукати інші склади, перерозподіляти запаси між регіонами, орендувати додаткові приміщення та домовлятися про пряме постачання до магазинів.
Як пошкодження складу перетворюється на порожню полицю

Чому зникають саме борошно, крупи, олія та консерви
Ці товари довго зберігаються і традиційно сприймаються як “запас на надзвичайний випадок”. Тому після появи тривожних фотографій їх купують активніше за інші продукти. Навіть помірне збільшення попиту може призвести до того, що магазин продасть денний запас за кілька годин, а наступна машина приїде лише наступного дня.
Першими зазвичай закінчуються найдешевші марки та найпопулярніші фасування. Дорожчі аналоги або продукція інших виробників можуть залишатися в продажу, однак через зникнення звичних позицій у покупця виникає враження, що спорожнів увесь відділ.
Фотографії з кількох торговельних точок підтверджують проблеми в цих магазинах, але не дозволяють робити висновок про ситуацію в цілому місті або країні. Для цього потрібні дані про залишки, постачання та продажі всіх основних мереж, яких у відкритому доступі наразі немає.
Чому в АТБ товар може бути, а в METRO чи “Сільпо” – ні
Кожна торговельна мережа має власні розподільчі центри, транспорт, запаси та договори з постачальниками. Якщо пошкоджено склад однієї компанії, постачання іншої мережі не зупиняється автоматично. Тому в сусідньому АТБ борошно або олія можуть бути в наявності, тоді як у METRO чи “Сільпо” окремі позиції тимчасово відсутні.
Похід до магазину іншої мережі справді може допомогти знайти необхідний товар. Але якщо покупці масово переходять до конкурентів і починають брати продукти упаковками, полиці можуть тимчасово спорожніти і там. Це не означатиме, що в АТБ також виник системний дефіцит: локальний запас просто буде продано швидше, ніж планувалося.
Важливо: масові закупівлі не захищають від дефіциту, а створюють його на рівні конкретного магазину. Коли покупці беруть крупи, борошно або олію упаковками, денний запас закінчується раніше, ніж приїжджає наступна машина. Купівля звичайної необхідної кількості допомагає мережам точніше планувати постачання.
Чи вистачає Україні продуктів
За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства, працюючих виробничих потужностей достатньо для внутрішнього споживання. У відомстві наголошують: короткострокові перебої та тимчасова зміна асортименту пов’язані не з відсутністю продукції, а з необхідністю перебудувати логістику та перерозподілити запаси.
Запасів основних зернових також достатньо. Згідно з урядовим прогнозом урожаю на 2026 рік, загальна пропозиція пшениці разом із перехідними залишками може становити близько 26,6 млн тонн за внутрішньої потреби приблизно 6,4 млн тонн.
У Дніпропетровській області системного збою також не зафіксували: регіональне управління Держпродспоживслужби повідомило, що завдяки коригуванню маршрутів і прямим поставкам ритейлерам вдалося запобігти системним порушенням логістики. Водночас ситуація може відрізнятися в конкретних регіонах і магазинах.
Що буде з асортиментом далі
Найімовірніший сценарій – поступове, але нерівномірне відновлення асортименту. Частину продукції мережі отримуватимуть через альтернативні склади, частину – безпосередньо від виробників. В одному магазині поставки можуть стабілізуватися швидше, тоді як в іншому окремі позиції ще деякий час періодично зникатимуть.
Насамперед повернеться базова наявність товарних категорій: на полиці буде борошно, крупа або олія, але вибір виробників, упаковок і цінових варіантів може залишатися меншим. Повне відновлення звичного асортименту потребуватиме більше часу, оскільки будівництво нових складів триває значно довше, ніж перенаправлення окремих машин.
Офіційного спільного строку повної стабілізації для всіх мереж немає. Нові атаки на склади, виробничі підприємства, енергетику або транспортну інфраструктуру можуть спричиняти нові локальні перебої.
Чи зростуть ціни
Перенаправлення вантажів, оренда додаткових складів, довші маршрути та пряме розвезення до магазинів збільшують витрати бізнесу. Тому ризик помірного подорожчання окремих товарів існує.
За оцінками експертів, опитаних РБК-Україна, перехід до мережі менших логістичних вузлів може збільшити витрати на логістику приблизно на 10-15%. Для окремих дешевих і важких товарів із великою часткою транспортних витрат це потенційно може додати до 5-6% до ціни на полиці. Це експертна оцінка, а не прогноз одночасного подорожчання всіх продуктів.
Окремо Міністерство аграрної політики прогнозує, що дефіциту гречки не буде: очікуване виробництво перевищує 80 тис. тонн. Водночас відомство не виключає коливання її ціни та допускає зростання до 15%. На вартість продуктів впливатимуть не лише склади, а й урожай, пальне, енергетика, імпорт і загальна інфляція.
Що буде далі
Базові продукти залишатимуться у продажу, але асортимент у різних магазинах відновлюватиметься нерівномірно. Окремі товари можуть періодично зникати, а потім повертатися після наступного постачання. Додаткові логістичні витрати здатні впливати на ціни, однак підстав очікувати загальнонаціонального дефіциту або одночасного різкого подорожчання всіх продуктів наразі немає.
Що варто робити покупцям
- купувати продукти у звичайній необхідній кількості;
- перевіряти наявність товару в магазинах інших мереж або в застосунках доставки;
- розглядати інші бренди та фасування, якщо звична позиція закінчилася;
- не робити висновків про ситуацію в усьому місті за фотографією одного магазину;
- звертати увагу на дату, місто та адресу, коли фотографії порожніх полиць поширюють у соцмережах.
Отже, нинішні порожні місця на полицях мають зрозумілу причину: удари по складах, втрата частини запасів, складніша логістика та підвищений попит. Про проблему потрібно повідомляти чесно, але фотографії окремих магазинів не є доказом неминучого загального дефіциту.