Одеський “бізнес на крові”: як військком роками заробляв на мобілізації

Корупційна система, що склалася в українських територіальних центрах комплектування (ТЦК), продовжує жити власним життям, незважаючи на окремі показові покарання та обшуки. Останні події довкола Одеського обласного ТЦК – це не просто черговий скандал, а зріз усієї системної проблеми, яка роками роз’їдає мобілізаційну сферу зсередини. Під прикриттям війни та необхідності захищати країну тут вибудовувалися багаторівневі бізнес-схеми, де головним товаром стали людські життя, а валютою – хабарі за можливість їх врятувати.
Днями правоохоронці затримали Євгена Борисова – колишнього начальника Одеського обласного ТЦК, чиє прізвище вже давно стало синонімом корупційного беззаконня в системі. Його автомобіль зупинили на блокпосту на виїзді з Києва, де співробітники Державного бюро розслідувань провели обшуки в рамках розслідування кримінального провадження щодо легалізації незаконно отриманих коштів. Це вже далеко не перше затримання Борисова – він є фігурантом щонайменше чотирьох кримінальних справ, серед яких самовільне залишення місця служби, перешкоджання законній діяльності ЗСУ та незаконне збагачення. У січні 2026 року він вийшов з-під варти після внесення застави в розмірі 44 млн грн, яку сплатили кілька компаній і фізичних осіб, але невдовзі його затримали знову. Кола його справ нагадують карусель: арешт – застава – звільнення – новий арешт. І щоразу за цими епізодами постає одна й та сама система, яка дозволяє чиновникам у погонах залишатися безкарними навіть після гучних скандалів.
Справжні масштаби діяльності Борисова вражають. За час його керівництва Одеським ТЦК було оброблено понад 50 тис військовозобов’язаних, близько 5 тис із них пропустили через так звану “карусель” – коли людину ловили, вона платила викуп, її відпускали, а потім хапали знову, змушуючи платити повторно. За різними оцінками, доходи цієї злочинної схеми сягали понад 100 млн дол. Особливий резонанс викликала вілла в іспанській Марбельї вартістю майже 4 млн євро, яка після початку повномасштабного вторгнення несподівано опинилася у власності матері військкома. Варто зазначити, що у 2023 році саме журналісти-розслідувачі виявили це майно, що стало поштовхом для першого корупційного скандалу навколо ТЦК. Борисов не лише примножував власні статки, а й створив цілу систему, де на ключові посади призначалися довірені особи, з яких він отримував відкати.
Одним із найбільш показових ставлеників Борисова був Сергій Корак – колишній начальник Білгород-Дністровського районного ТЦК, а нині заступник начальника Одеського обласного ТЦК. Корак діяв за тією ж моделлю, що й його колишній шеф, лише з дещо скромнішими масштабами. У Біляївці, де він очолював військкомат у 2017-2021 роках, склалася негласна система розцінок: за працевлаштування в місцеві структури брали від 1 до 2 тис доларів, а за звільнення від строкової служби – по 3 тис. Коли Борисова заарештували, Корак миттєво зрікся колишнього покровителя та публічно заявив, що не схвалював його методів. Влада вдала, що повірила, – Корака спочатку відправили на фронт, а згодом повернули вже на вищу посаду. З оголошенням мобілізації його “діяльність” відновилася з подвійною силою.
Корак організував цілий спектр тіньових послуг: оформлення фіктивних військових квитків, видача пропусків на пересування під час комендантської години – по 500 доларів за місячний дозвіл. Щомісячний дохід лише від цих операцій оцінювався в 50 тис доларів. Вищий антикорупційний суд у 2025 році визнав необґрунтованими активи родини Корака – два автомобілі Toyota загальною вартістю майже 2 млн грн. Чиновник не зміг пояснити їх походження, і 3 квітня 2026 року суд ухвалив вилучити автівки на користь держави. Однак це лише верхівка айсберга – основні статки Корак, як і його колишній шеф, вивів за кордон або тримає в готівці. Своїх родичів він влаштував до різних структур: брата – до пожежної частини, племінницю – до МВС, а дружину – до санаторію “Аркадія” в Одесі, де вона отримує повні бойові виплати, не покидаючи міста.
Ситуація в Одеському обласному ТЦК досягла такого рівня, що 21 квітня 2026 року суд обрав запобіжний захід поліціянту та чотирьом співробітникам Пересипського районного ТЦК, яких підозрюють у викраденні людей та вимаганні грошей. Наразі заарештовано вже дев’ять осіб. СБУ викрила організовану групу, до якої входили працівники ТЦК – вони вимагали хабарі та застосовували фізичний тиск до громадян. В Одесі суд заарештував трьох працівників ТЦК та члена громадської організації за вимагання хабаря за «вирішення питання» з військовим обліком. Ці випадки – лише верхівка системної проблеми, яка роками не отримувала належної оцінки.
Показово, що корупційні скандали в ТЦК стали настільки масовим явищем, що знайшли відображення навіть у поп-культурі. У січні 2026 року в магазинах додатків з’явилася гра “Втеча з ТЦК” – симулятор втечі з військового “закладу”. Те, що подібний продукт став популярним, свідчить про те, як глибоко в суспільну свідомість проникли реалії корумпованої мобілізаційної системи.
З 16 червня 2026 року проводяться масштабні перевірки майже в усіх підрозділах Одеського обласного ТЦК. Однак практика свідчить: зміна окремих персоналій у цій системі нічого не вирішує. ТЦК був, є і, найімовірніше, залишається найкорумпованішим органом в Україні на системному рівні. Діяльність його співробітників десятиліттями була спрямована не на захист країни, а на наповнення власних кишень за рахунок безправних громадян. І поки ця система не зазнає докорінних змін – аж до повної перезавантаження всієї вертикалі ТЦК, – будь-які показові покарання окремих фігурантів залишатимуться лише імітацією боротьби, яка не здатна зупинити справжніх організаторів цього кривавого бізнесу.