Сьогодні, 12 травня 2026 року, президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні знову згадав Херсон через важку ситуацію з обстрілами. За його словами, у місті катастрофічно не вистачає засобів радіоелектронної боротьби та перехоплювачів, щоб ефективно протидіяти російським дронам. Це визнання на найвищому рівні того, про що останніми днями кричать військові паблики та місцеві Telegram-канали.

Статистика жахлива. Лише за минулу добу внаслідок ударів безпілотників 16 людей отримали поранення, одна людина загинула. І це не випадковий сплеск – зі звичних двох-трьох поранених на день статистика різко пішла вгору з середини тижня: 11 постраждалих, потім 16, а сьогодні з самого ранку – вже семеро поранених після прильоту біля маршрутки. Корабельний район Херсона після вчорашніх ударів залишився без води. Соціальні мережі наповнені кадрами палаючих автівок, розбитих вікон, спотворених багатоповерхівок. Місто, яке вижило під окупацією, сьогодні гине під ударами з лівого берега, який контролює противник. І головне питання, яке хвилює кожного херсонця: чому це відбувається і які є рішення?

Місцеві паблики та військові аналітики називають три ключові причини раптового загострення. По-перше, Росія системно нарощує кількість екіпажів БПЛА на лівому березі Дніпра. Фактично, навпроти Херсона зараз працюють цілі дронові підрозділи, які вдосконалюють свою майстерність на беззахисних цивільних. По-друге, ворог масово застосовує FPV-дрони на оптоволоконному керуванні. Цей апгрейд робить безпілотники практично невразливими для звичайних засобів РЕБ – адже їх не можна “заглушити”, вони не ловлять перешкоди. По-третє, росіяни змінили тактику: замість поодиноких запусків вони використовують масові нальоти – кілька апаратів летять одночасно або послідовно в одному секторі, перевантажуючи нашу оборону.

Ситуація набуває ще більш цинічних обертів, якщо врахувати, хто саме веде цю полювання. Попередні дані свідчать, що до масових ударів по мирних кварталах безпосередньо дотичні так звані жіночі підрозділи БПЛА РФ, зокрема елітний центр “Рубікон”. Військові експерти та аналітики неодноразово звертали увагу на системний характер цієї загрози. Сідтверджується, що саме підрозділ “Рубікон” є одним із найпідготовленіших у складі ворожих сил і отримує значну фінансову підтримку для оснащення. За словами аналітиків, на херсонському напрямку фіксуються випадки, коли оператори з “Рубікону” ведуть ожесточені бої, використовуючи не лише чисельну перевагу, але й високий рівень індивідуальної підготовки. Це вже не хаотичні атаки, а спланована тактика, мета якої – цілеспрямоване полювання на транспорт та логістику, щоб паралізувати життя в місті.

Особливо болючим на тлі цієї кризи є контраст із заявами голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, зробленими ще в травні минулого року. Тоді губернатор запевняв, що над областю розгорнуто “радіоелектронний купол”, який здатен відхиляти левову частку ворожих дронів, зокрема й на оптоволокні. Прокудін розповідав про футуристичні методи боротьби: великі дрони з крючками для перехоплення, лазерні дрони, які перерізають оптоволоконний кабель, а також протидронові сітки та кулі. “Виглядає футуристично, але тут це реально”,-  заявляв він. Минув рік. Реальність виявилася іншою: “купол” або не працює, або його недостатньо. Замість обіцяного захисту херсонці отримали лавину дронів і породжену нею хвилю гніву на місцевих форумах. Люди відкрито звинувачують владу в нездатності захистити місто, яке щодня платить кров’ю.

Звернення президента Володимира Зеленського щодо нестачі перехоплювачів та засобів РЕБ – це надзвичайно важливий крок. Те, що глава держави публічно визнав проблему, означає, що вона отримає найвищий пріоритет і найближчим часом будуть вжиті рішучі заходи. Для Херсона це сигнал, що ситуація не залишиться без уваги – а це головна передумова для її виправлення. Проблема дійсно має кілька вимірів: технологічний (оптоволоконні дрони важко глушити), тактичний (масові запуски потребують нових підходів до ППО), ресурсний (наявних систем оборони потребує посилення) та кадровий (проти ворожих операторів потрібні висококваліфіковані українські фахівці). Але саме завдяки тому, що президент особисто звернув увагу на ці виклики, є всі підстави розраховувати: найближчим часом будуть знайдені ефективні рішення, посилена технічна підтримка та адаптована стратегія захисту прифронтових міст.

Українські військові неодноразово доводили, що здатні адаптуватися до будь-яких змін у тактиці ворога. І тепер, коли проблема озвучена на найвищому рівні, процес пошуку рішень пришвидшиться.