У 2022–2025 роках громади Березівського району Одеської області спрямували на підтримку територіальної оборони 32,1 млн грн, тоді як видатки на благоустрій і утримання територій сягнули 215,6 млн грн. Така різниця у фінансуванні свідчить не про брак коштів, а про різні бюджетні пріоритети місцевої влади.

Про це повідомили аналітики Центру публічних розслідувань, які проаналізували бюджети сільських і селищних рад громад району за період повномасштабної війни.

Як зазначають дослідники, прямої залежності між фінансуванням тероборони та благоустрою не зафіксовано. Водночас у більшості громад витрати на благоустрій у кілька разів перевищували кошти, спрямовані на підтримку ТРО. Це, на думку аналітиків, вказує на те, що фінансові ресурси у громадах були, однак ключовим залишалося питання їх розподілу та управлінських рішень.

Показовою є ситуація в Березівській громаді. У 2022 році за загального бюджету 201,7 млн грн на тероборону витратили близько 660 тис грн, тоді як на благоустрій – 4,1 млн грн. У наступні роки фінансування ТРО зросло: понад 6 млн грн у 2023 році, майже 6 млн грн у 2024-му та 7,5 млн грн у 2025 році. Проте навіть за таких умов витрати на благоустрій залишалися вищими – від 7,2 до майже 11 млн грн щороку.

Великобуялицька громада, навпаки, щороку скорочувала підтримку тероборони. У 2022 році на ТРО спрямували 387 тис грн із загального бюджету 50,9 млн грн, у 2023-му – 166,4 тис грн із 70,8 млн грн, а у 2024 році – лише 40,7 тис грн із 91,5 млн грн. Водночас видатки на благоустрій у цій громаді були значно більшими і коливалися від 1,4 млн до 7 млн грн на рік.

Окрему увагу аналітики звернули на Ширяївську та Іванівську селищні громади, які упродовж 2022–2025 років не виділили з місцевих бюджетів жодної гривні на заходи територіальної оборони. Попри це, обидві громади стабільно фінансували благоустрій. Сукупні видатки Ширяївської громади за чотири роки склали 462,5 млн грн, з яких 19,2 млн грн пішли на благоустрій. В Іванівській громаді загальні витрати сягнули 470 млн грн, а на благоустрій спрямували 37,4 млн грн.

Аналітики підсумовують, що різниця у фінансуванні ключових напрямів у воєнний час є наслідком рішень місцевої влади та її бюджетних пріоритетів, а не фінансової неспроможності громад.