Незаконно ув’язнений житель Херсонщини Аппаз Куртамет нині перебуває в колонії суворого режиму в Псковській області Росії. Попри дещо кращі побутові умови порівняно з попередніми місцями утримання, ситуація для нього залишається напруженою. Чоловік працює на швейному виробництві, а у вільний час читає книги та вивчає англійську мову.

Про це повідомляє KrimSOS.

За словами матері політв’язня Айше Куртамет, її син нині дочитує книгу Ювала Ноя Харарі «21 урок для 21 століття» та допомагає їй опановувати англійську.

“Коли Аппаз був малим, він взагалі не любив читати. А тепер каже, що книги рятують його від щоденних думок і всіляких проблем. Він ніби потрапляє в іншу реальність”, – сказала матір.

Айше розповіла, що під час перебування в штрафному ізоляторі Аппаз заснув на підлозі з книгою в руках. Через це адміністрація колонії продовжила його перебування у ШІЗО ще на тиждень.

“У камері перебуває 50 в’язнів, серед яких є психічно хворі. В колонії існує практика доносів. Однак Аппазу вдається комунікувати з усіма”, – розповіда Айше Куртамет.

Рідні мають можливість іноді спілкуватися з ним через систему “Зонателеком”. Також вони надсилають кошти, за які Аппаз може купувати овочі, фрукти та необхідні речі.

Мати зізнається, що коли питає сина про найкращі спогади з дитинства, він завжди згадує Азовське море, де сім’я проводила багато часу разом, поки вона працювала у власному кафе на узбережжі.

Нещодавно в Берліні Айше Куртамет познайомилася з директоркою музею, де створили стенд з історією Аппаза та Богдана Зізи. Вона сподівається, що міжнародні посадовці, які відвідуватимуть музей, звернуть увагу на ці історії та допоможуть у звільненні політв’язнів.

“Я дивлюся на те, що роблю, і мені весь час здається, що цього мало. Якби в мене була можливість жити хоча б у Європі, я б могла брати участь усюди, організовувати, діяти. А зараз я роблю все дистанційно: дзвоню всім, прошу організаторів мітингів виходити з портретами Аппаза”, – каже Айше.

Нині жінка проживає в Ірландії та має обмежені можливості для виїзду. За її словами, малювання допомагає їй триматися емоційно.

“В Ірландії я почала малювати. Мене це рятує. Воно відтягує від думок і тримає на плаву”, – ділиться Айше Куртамет.

Вона наголошує, що про незаконні викрадення та ув’язнення не можна мовчати.

“Я завжди раджу рідним зниклих діяти публічно, хоча знаю, що не всі до цього готові. Родина батька Аппаза, наприклад, була проти розголосу – вони жили під окупацією, пережили обшуки, погрози, їм було страшно. Я це розумію, але переконана: тиша не рятує”, – додала матір.

Аппаза Куртамета незаконно затримали у липні 2022 року в селищі Новоолексіївка Херсонської області. Після затримання зв’язок із ним зник, а його місцеперебування залишалося невідомим майже три місяці.

20 квітня 2023 року окупаційний “Київський районний суд Сімферополя” засудив Аппаза до семи років позбавлення волі. Його звинуватили у фінансуванні нібито незаконного батальйону “Крим” через переказ 500 грн.

У серпні 2023 року вирок залишили в силі, а у червні 2024-го його підтвердив касаційний суд у Краснодарі. Нині Аппаз утримується в колонії суворого режиму в Псковській області РФ, де зазнає психологічного та емоційного тиску.

У травні 2025 року мати Аппаза звернулася з відеозакликом до президента Туреччини з проханням посприяти звільненню її сина. Також він отримав міжнародну підтримку в межах ініціативи адвокаційного менторства МЗС України.

До війни Аппаз працював в ІТ-компанії та викладав кримськотатарську мову в Одесі. Йому 22 роки.

У жовтні 2024 року окупаційний суд у Генічеську засудив його батька Халіла Куртамета до восьми років ув’язнення за нібито участь у кримськотатарському добровольчому батальйоні.