Департамент капітального будівництва Миколаївської обласної військової адміністрації уклав 19 договорів на будівництво мереж для підключення резервних котелень загальною вартістю 654 мільйони гривень поза електронною системою закупівель.

Про це повідомляється у системі Prozorro.

Закупівлі стосуються інфраструктури для підключення мобільних котелень, які раніше придбали за кошти державного резервного фонду. Загалом область вже закупила 18 таких котелень на суму 1,08 млрд грн для забезпечення теплопостачання у разі російських обстрілів.

Для виконання робіт з будівництва мереж обрали чотирьох підрядників, двоє з яких раніше фігурували у корупційних скандалах. Найбільшу частку фінансування – 277,1 млн грн – отримало ТОВ “Миколаївміськбуд”, яке пов’язують із бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Компанія вже була в центрі гучного скандалу у 2023 році через завищення цін на труби під час реконструкції магістрального водогону, що тоді призвело до втручання прокуратури та перегляду укладених договорів.

Журналісти також встановили, що низка компаній, пов’язаних із Жендубаєвим та його оточенням, які раніше отримували бюджетні підряди, нині переписані на іноземних громадян, зокрема студентів і вчителів із країн Центральної Азії. Це, за оцінками експертів, суттєво ускладнює можливі розслідування з боку правоохоронних органів.

Ще одним підрядником стало ТОВ ВКФ “Газводмонтаж”, яке отримало 63,5 млн грн і також фігурувало у скандалах із завищенням вартості труб. Після публічного розголосу власник компанії передав значну частку фірми особам, яких пов’язують із його родиною.

Третій великий підряд отримало ТОВ “БК “ЖИТЛОПРОМБУД-8”” – компанія, що тривалий час виконує державні замовлення. Їй передали контракти на суму 240,3 млн грн. Ще 73,4 млн грн дісталися ТОВ “АБК “АРХСІТІ”” зі статутним капіталом лише 1 тис грн. Ця фірма раніше згадувалася у кримінальній справі щодо оплати 39 млн грн за неіснуючий міст, за що заступник директора департаменту ОВА Олександр Нефьодов отримав судовий вирок.

У Миколаївській ОВА пояснюють засекречення договорів і кошторисів тим, що об’єкти належать до критичної інфраструктури, а оприлюднення деталей нібито може створювати загрози безпеці в умовах війни. Водночас аналогічні закупівлі в інших регіонах та державних структурах, зокрема в енергетичному секторі та службах відновлення, здійснюються з частковим розкриттям інформації  – принаймні щодо вартості матеріалів.

Експерти застерігають, що використання грифу обмеженого доступу може стати інструментом для приховування реальної вартості робіт, нагадуючи, що подібні практики в минулому вже призводили до кадрових рішень і кримінальних проваджень.